У Ялті, за дорученням прем’єр-міністра, Мінпаливенерго запланувало заходи для розв’язання енергетичних проблем Криму, який генерує всього близько 8% споживаної електроенергії. Причому щорічне зростання її споживання тут становить близько 5%, а пропускна спроможність мереж, що йдуть на півострів з материка, залишається колишньою. Під час максимальних навантажень вони працюють на гранично допустимих навантаженнях і у будь-яку мить можуть дати небезпечний системний збій. Чи є вихід? Проводиться реконструкція обладнання на відрізку Джанкой—Сімферополь, що забезпечить додатковий прохід електроенергії. Заплановано модернізувати «Крименерго», для чого до 2010 року необхідно вкласти 500 мільйонів гривень у будівництво нових мереж.
Загалом обсяг інвестицій у розвиток і відновлення основних фондів кримської енергетики оцінюється приблизно в 150 мільйонів доларів. Для створення додаткових генеруючих потужностей у 600 мегават (реконструкції діючій ТЕЦ і будівництва нових об’єктів) треба приблизно 350— 400 мільйонів доларів. Обсяг необхідних інвестицій у газопостачання, за словами міністра Юрія Бойка, становить 600 мільйонів доларів. Такі значні суми обумовлюються тим, що знос мереж у Криму в півтора разу більший, ніж загалом у країні. Однак міністр упевнений, що Крим є одним з найбільш інвестиційно привабливих регіонів. Отже, питання енергозабезпечення півострова мають вирішуватися в першу чергу. У той же час, міністр упевнений, що у стратегічному плані прокладання мереж з материка менш перспективне, ніж розвиток власних джерел енергії.
Голова Мінпаливенерго приділив велику увагу постачанню півострова нафтою, бензином, дизельним паливом і газом. Зокрема, його непокоїть, що на Феодосійському підприємстві із забезпечення нафтопродуктами останнім часом сталося падіння рівня переробки з 10 до 5 мільйонів тонн, що є серйозним ударом по бюджетній сфері Криму й по системі постачання нафтопродуктами всієї країни. За останні два роки Росія різко наростила можливості власного вивозу нафти й нафтопродуктів трубопровідним транспортом і практично припинила їх перевезення залізницею, на що була розрахована Феодосійська нафтобаза. Бойко повідомив, що у вересні міністерство збирається обговорити з російською компанією «Транснефть» можливість збільшити переправляння нафти Феодосійською нафтобазою за рахунок залучення казахстанський ресурсу. Крім того, за словами міністра, «нам просто необхідний прорив у видобутку газу на шельфі Чорного й Азовського морів». Для цього, на його думку, треба поєднати зусилля «Чорноморнафтогазу» й усіх структур «Нафтогазу України». Бойко впевнений, що максимальне залучення державних компаній і кредитів провідних світових банків для фінансування цих масштабних проектів дозволить у найближчі 4— 5 років поліпшити газовий і нафтовий баланси України та знизити ризики різкого коливання цін на газ. Крім того, міністр стверджує, що в Мінпаливенерго України є аргументи й механізми блокування можливого підвищення вартості з боку конкурентів: «Я вважаю, різкого підвищення ціни на газ і якоїсь загрози національної безпеки не буде». «Сьогодні йде документальне оформлення домовленостей, які були досягнуті під час нещодавнього візиту Віктора Януковича до Росії», — запевнив міністр.
Для зростання власного газовидобутку уряд, за словами Бойка, проводитиме конкурси й визначати компанії, яким буде надаватися право на розробку шельфових родовищ Азово- Чорноморського басейну. Таким чином, запевнив міністр, уже протягом чотирьох-п’яти років буде сформовано газовий і нафтовий баланс країни. Він розповів, що на нещодавній зустрічі в Москві з головою «Газпрому» Олексієм Міллером обговорювалися питання постачання газу в Україну. У зв’язку з цим знову порушувалося питання про створення газотранспортного консорціуму, домовленість про яке була досягнута ще 2002 року. Схоже, все повертається на круги своя, і консорціум (не києм, так палицею) буде створено в первинному форматі. «Приблизно в жовтні він буде створений. Для Росії консорціум передбачає впевнене та стабільне постачання газу європейським споживачам, а Україна отримує добудування нових і залучення непрацюючих зараз газотранспортних потужностей (будівництво газопроводу Богородчани — Ужгород) і заповнення газом простоюючих сьогодні газопроводів Іванцевичи — Долина і Торжок — Долина».
Уряд веде постійний моніторинг і з нафтової проблеми. «На жаль, не ми «робимо погоду» в цій галузі, — зазначив Бойко. — Україна, як відомо, імпортує понад 70 відсотків нафти й газу. Ми переважно залежимо від постачальників нафти, й уся проблема тут у високому ввізному миті, що встановлюється Росією й іншими країнами-експортерами. Наприклад, нафт отрейдери нині постачають нафтопродукти по 480 доларів, при цьому мито становить 216 доларів, тобто спочатку у нас виходить удвічі дорожче, ніж у Росії й, припустимо, Білорусі». Бойко підкреслив, що уряд працює в партнерстві з компаніями, що працюють на внутрішньому ринку нафти. Завдання, за його словами, полягає в забезпеченні більш м’якого й комфортного клімату, стимуляції ввезення нафти та скороченні ввезення нафтопродуктів, будівництві нових НПЗ, а також підвищенні відповідності якості нафтопродуктів європейським стандартам. Ми не регулювали на ринку ціноутворення, оскільки цим уряд займається окремо на щомісячних робочих зустрічах. Роль держави в ситуації, коли щодватижні міняються ціни на нафтопродукти, в тому, щоб мінімально скоротити спекулятивну складову. За словами віце- прем’єр-міністра — міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимира Рибака, для реформування енергетичного комплексу Криму дуже важливо визначитися з потребами у фінансах. Причому це треба зробити саме зараз, у період формування держбюджету країни. «Ми повинні зробити все, щоб місцеві органи самоврядування мали необхідні кошти для виконання передвиборних обіцянок щодо поліпшення життя людей», — сказав Рибак. На його переконання, Київ і Сімферополь повинні вийти на підписання договору про спільне фінансування соціальних програм.
