Другий пішов... Після «конфіскації» трьох одномандатних округів у Києва за рахунок зарубіжних дільниць, Конституцій суд ухвалив ще одне «виборче» рішення. Одночасне балотування в парламент за списками і в округах, що дозволяв ухвалений восени закон «Про вибори народних депутатів», тепер скасовано. Цього, як і попереднього рішення, домагалися представники Партії регіонів (51 народний депутат) у своєму подання до КС. На їх думку, таке положення не відповідало принципу верховенства права та не забезпечувало реалізації засад справедливості й рівності у виборчому процесі.
Рішення КС б’є по опозиції. Недарма один із лідерів «Батьківщини» Микола Томенко, коментуючи цю новину ЗМІ, сказав, що це «удар нижче пояса». Правда, уточнює, «для партнерів влади та так званих опозиційних сил, які співпрацюють з владою». Важко з цим погодитися. Адже «Батьківщина» в тому числі домовлялася з партією влади, перш ніж голосувати за виборчий закон. До того ж, це удар по всій опозиції. Відтепер їх шанси на виборах зменшуються. Власне, це підкреслює і сам віце-спікер парламенту: «Влада прекрасно розуміє, що за партійними списками вона програє вибори, і ключ до створення парламентської більшості є перемога в мажоритарних округах. Тому робиться все, щоб від опозиції були менш харизматичні та популярні кандидати».
Влада радіє. Послідовними рішеннями Конституційного суду вона «прополює» закон про вибори, відкидаючи невигідні норми. «Ніяких запасних парашутів більше не буде, — говорить депутат від Партії регіонів Владислав Забарський, передає УНІАН. — Відповідальність кандидата перед своїм виборцем підвищується, тому, я думаю, що рішення дуже позитивне».
Виграш влади в цій ситуації очевидний. «Робиться все, щоб максимально обмежити можливості опозиції потрапити до Верховної Ради, — вважає політолог Костянтин Матвієнко. — Тепер прохідні в мажоритарних округах лідери списків, припустимо, Яценюк, Турчинов, Королевська, можуть пройти в мажоритарних округах, але будуть змушені піти по списках. Відтак, партія влади отримує подвійну перевагу: перша полягає в тому, що буде менша кількість опозиціонерів, які потраплять по мажоритарці в парламент; друга — партії опозиціонерів, якщо їх лідери підуть по мажоритарних округах, наприклад, Анатолій Гриценко, не мають шансів потрапити в парламент».
Яка правова оцінка? «На відміну від багатьох попередніх рішень, в даному випадку Конституційний суд вчинив послідовно, — коментує голова Центру політико-правових реформ Ігор КОЛІУШКО. — Він підтримав ту саму правову позицію, яка була висловлена у його попередньому рішенні в 1998 році. З політичної точки зору, звісно, є питання. На момент прийняття закону всім політичним силам в парламенті була відома позиція КС, але вони свідомо заклали в законі іншу норму. Хоча сказати, що одночасне балотування гостро суперечить якимось нормам Конституції, я не можу. Це спосіб тлумачення норм Конституції, яким пішов КС. Він мав на це право. А політично хтось когось сьогодні обійшов на повороті. Можна було ухвалити консенсусне рішення, але для цього треба було порадитися із суддями КС. По-перше, там є простір для тлумачення, по-друге, в багатьох країнах, які не дають підстав сумніватися у своїй демократичності, таке суміщення балотування допускається і великих проблем у них не виникає. А ми, виходить, спочатку когось підманули, щоб проголосували за закон, а потім через КС скасували цю норму».
Такий сценарій розвитку подій був прогнозований. Це розуміли й опозиціонери. Проте закон про вибори все одно підтримали. Сподівалися. На що? Партія регіонів неодноразово раніше демонструвала, що вона не готова поступатися своїми інтересами, тим більше, маючи всю повноту влади. Сьогоднішні зміни до виборчого законодавства тому яскраве підтвердження. Тому заява Арсенія Яценюка, лідера «Фронту Змін» про те, що «Янукович зірвав пакт про проведення чесних виборів», м’яко кажучи, дивна. А які опозиція мала гарантії, що домовленості збережуться? Вона сама постійно критикує владу, називаючи її не інакше як «диктатура».
