На думку багатьох учасників конференції, лікувальні гриби можуть перевернути повністю уявлення людей про харчування, лікування і профілактику хвороб. Гриби (а точніше властивості тих біологічно активних речовин, які виходять внаслідок певної переробки деяких з них) у медицині використовуються вже досить давно. Прикладом цьому може бути циклоспорин — речовина, котра була виведена з грунтового гриба і активно використовується в медицині, завдяки своїй властивості пригноблення імунних реакцій, що дало можливість пересадки кісткового мозку і серця. Також загальновідомо, що народженню багатьох антибіотиків, зокрема, і пеніциліну, сучасна медицина повинна бути вдячна саме мікрогрибам. На даній же конференції йтиметься про макрогриби, цілющі властивості яких використовувалися ще у часи східних імператорів.
На сьогоднішній день чимало уваги приділяють грибу сіїтаке, котрий посідає третє місце у світовому виробництві після шампіньйона та гливи. Згідно з дослідженнями, проведеними співробітниками Українського наукового гігієнічного центру та професорами Національного медичного університету, добова доза висушеного і обробленого грибного матеріалу здатна істотно підвищити імунітет, а значить і запобігти багато яким серйозним захворюванням.
Але основним є те, що зафіксована (хоч і вибіркова) протипухлинна дія препаратів, отриманих з сухого порошку гриба. Останній на 40-60% затримує ріст саркоми, але в той же час не чинить ніякої дії на меланому або легеневу карциному. За словами Голови оргкомітету професора Костянтина Ситника, Україна споконвіку вважалася країною мікофільною і тому цілком логічно, що обговорення таких питань буде проходити саме тут. Що ж до мікофільності українців, то дійсно результат такий: за останніми статистичними даними за цей сезон, котрий ще не закінчився, грибами отруїлися 392 людини, з яких 107 — діти.
