Цілком ймовірно, що найближчим часом аптекам в Україні доведеться зіткнутися з масою труднощів. МОЗ збирається переглянути правила торгівлі ліками, що iснують, а якщо точніше, то зробити їх значно жорсткішими. Наприклад, як зазначається в проекті відомчого документа, на складі аптек мають бути лише ті препарати, які затвердило міністерство. Площа ж самих приміщень для зберігання ліків — становити не менше аніж 250 квадратних метрів, а в цiлому складу — 300. Поле для закриття аптек — найширше. Фактично, запровадження правил — а цього й не приховує заступник міністра охорони здоров’я Михайло Пасічник — передбачає, що кількість «лікарських» торговельних точок скоротиться на третину. Насамперед «чистка», зрозуміла річ, торкнеться аптечних кіосків, оскільки їх габарити не дозволять отримати паспорт і подовжити ліцензію.
Свою поведінку МОЗ пояснює таким чином. Результати торішньої перевірки аптечних пунктів показали, що в половині з них ліками торгують з порушеннями чинних норм і правил. Останні, звичайно, бувають абсолютно різноманітними, і далеко не завжди відбиваються на споживачеві. Однак деякі порушення дійсно було визнано кричущими. Наприклад, препарати тривалий час «смажилися» на сонці, оскільки площа торговельної точки не дозволяла їх сховати в більш відповідне місце. У результаті ліки набували токсичності, і обстеження пацієнтів, які їх приймали, підтверджувало причину отруєння.
Неодноразово ставили питання аптечних кіосків і працівники Національного фармацевтичного університету, а також ДАК «Ліки України». Економічний аналіз показав, що за період 1998—2003 років кількість аптек скоротилася на 10,4%, а кіосків — збільшилася практично вдвічі. Цей факт, на думку експертів, може спричинити скорочення асортименту лікарських засобів і зменшення рентабельності аптек, що тягне за собою зниження податкових надходжень.
Більше того, таку структуру занадто складно контролювати, а значить ризикує і споживач. Отже, теоретики зробили висновок, що в аптечних кіосках не зацікавлені ні населення, ні держава.
Однак зовсім протилежного погляду дотримується фармацевтична асоціації України та власники торговельних точок для продажу ліків. Останні вже навіть встигли поставити авторам проекту правил цілий шерег питань. Наприклад, підприємця, який не побажав назвати своє iм’я, цікавить, чому саме МОЗ повинен визначати, які ліки і якого виробника лежатимуть на його складі. Також незрозуміла ситуація з його площею: адже ніде поки що не сказано, що 250 квадратних метрів — оптимальні для зберігання ліків.
Президент фармацевтичної асоціації, академік АМНУ Юрій Спіженко і поготів твердить: автори правил забули про основні вимоги Закону «Про регуляторну політику в сфері господарської діяльності», зокрема про ту його частину, де говориться про мінімальне втручання держави. Більше того, у постановах Кабміну задекларовано доступність населенню лікарських засобів. Насправді ж, може вийти так, що зі зникненням кіосків, споживачі в пошуках ліків долатимуть у прямому значенні слова кілометри. Насамперед це стосується сільської місцевості, де вже зараз аптечних пунктів учетверо менше, ніж у місті, й одна «лікарська» точка припадає в середньому на 5 тисяч мешканців.
На думку Юрія Спіженка, ситуація, яка склалася — не що інше, як спроба перерозподілу фармринку та ліквідації на ньому конкуренції. «На плаву» мають залишитися лише власники великих мереж аптек, а представники дрібного бізнесу просто піти. Примітно, що робляться ці спроби якраз у той момент, коли у вітчизняній фармації залишається цілий шерег невирішених питань. Наприклад, МВС порушує кримінальні справи за зберігання та реалізацію сильнодіючих препаратів та препаратів, які містять отруйні речовини. МОЗ досі не розробив нормативну базу з цього питання, встигнувши, щоправда, вже скасувати застарілу. Крім того, неодноразово ставилося питання про необхідність диференціювати аптеки — надати одним право на реалізацію лише безрецептурних препаратів, іншим — рецептурних і подібне. У той же час і ця справа досі не зрушила з мертвої точки.
До речі, про те, що в фармацевтичній сфері далеко не завше дотримуються антимонопольного законодавства, говориться не вперше. Нещодавно на це звернула увагу Генпрокуратура, заявивши, що МОЗ лише грає в конкурентне середовище. Місяць тому приводом для таких тверджень послужили нюанси тендерів. Як виявилося, пропозиції надавалися одночасно за однаковими препаратами, одного виробника і з незначною відмінністю в ціні. При наявності у переможців тендерів обігових коштів від 10 до 150 млн. гривень за підсумками роботи за рік вони чомусь звітували як неприбуткові чи збиткові... Загалом, МОЗу доведеться доводити, що ідея «250 квадратних метрів» реалізується виключно в інтересах споживачів.
