Тремтіть, акціонери і керівники енергокомпаній!
Вашій музиці залишилося грати недовго.
Відтепер життя ваше буде, як у казці. Направо підеш — голову згубиш. Наліво підеш — коня втратиш. Прямо підеш — нікуди не прийдеш.
Майбутні «стратегічні інвестори», знайте!
«Інвестиційне поле» в українській енергетиці буде підготовлене належно. І не подумайте грати з нашою державою. У неї, здається, як казав герой одного кінофільму, «усі карти мічені».
ВИНЯТКИ ЯК ПРАВИЛА
Відомо: основним завданням при підготуванні електроенергетики до приходу стратегічних інвесторів уряд проголосив досягнення лише грошових розрахунків за електроенергію.
Грошові розрахунки мають забезпечити електростанції паливом, а енергоринок — прозорими і ясними відносинами.
Спочатку уряд зажадав виключно грошових розрахунків на роздрібному й на оптовому ринках електроенергії в постанові Кабінету Міністрів №755 від 5 травня.
Нормативних актів, мабуть, виявилося замало.
У червні, начебто, мети остаточно досягнуто: грошові розрахунки за електроенергію, про необхідність яких так довго говорили, було закріплено законом.
Нагадаємо читачеві, що згідно з Законом «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», всі розрахунки за електроенергію потрібно здійснювати тільки в грошовій формі і тільки через розподільні рахунки обленерго. При цьому внесення платежів за електроенергію іншими формами розрахунків, крім грошової, не зараховують як оплату електроенергії.
Однак не встигло висохнути чорнило під підписаним Президентом законом, як уряд реформаторів його вмить порушив, видавши 12 липня постанову №1110 про проведення взаємозаліків між підприємствами ПЕК «як виняток» на 1627 млн. гривень.
Але ж постанова про взаємозаліки «як виняток» єдиним винятком не виявилася.
18 липня прем’єр Віктор Ющенко підписує постанову №1135, яка дозволяє Чорноморському флоту Російської Федерації розраховуватися за електроенергію за допомогою заліків взаємної заборгованості з кредиторами і дебіторами.
9 червня віце-прем’єр Юлія Тимошенко спеціальним розпорядженням №10190/96 надає ТОВ «Енергоальянс» право отримувати електроенергію з оптового ринку за бартером для її експорту в Молдову, незважаючи на те, що для всіх незалежних постачальників було запроваджено обов’язкову 100% грошову передоплату електроенергії на оптовому ринку з 1 червня. Навряд чи така умова була б обтяжливою для «Енергоальянсу», який реалізує за деякими відомостями електроенергію в Молдові за «живі» гроші (2 центи за 1 квт./год).
Нормативну діяльність уряду при встановленні «винятків із правил» доповнює «належна» практична робота на оптовому ринку електроенергії, розмах якої мимоволі вражає.
Так, підпорядковане прямо Кабінетові Міністрів ДП «Енергоринок» здійснило в червні з постачальниками електроенергії взаємозаліки на загальну суму 1008,8 млн. гривень, що становило 91,9% (!) вартості відпущеної за місяць з оптового ринку електроенергії.
Цікаво, що половину взаємозаліків було, певно, здійснено за допомогою «перевідних доручень» з незрозумілим терміном обігу і невідомо якій комерційній структурі виданих.
Що стосується самих грошових розрахунків, то й тут без «винятків» не обходиться.
Незважаючи на встановлений порядок розрахунків за електроенергію через розподільні рахунки обленерго, Держказначейство продовжує перераховувати гроші за електроенергію, яку використовують бюджетні організації, на спеціальний рахунок Мінпаливенерго, — обминаючи рахунок енергоринку. Мінпаливенерго пересилає ті гроші, що згодом надійшли, на спецрахунок прямо генерувальним компаніям по загадковій схемі, через що бюджетні кошти не беруть участі в алгоритмі розподілу коштів між усіма учасниками енергоринку, а тому ті ж таки обленерго не отримують з них власної частини.
В ОБЛОЗІ
Список «винятків із правил» можна продовжувати до нескінченності. Створюючи винятки для «вибраних», уряд, напевне, не забуває і себе.
Наприклад, постановою №1137 від 19 липня Кабінет Міністрів одноосібно призначив уповноваженим банком з обслуговування розподільних рахунків учасників енергоринку Ощадбанк попри те, що згаданий закон про внесення змін до Закону «Про електроенергетику» наказує Кабміну призначати уповноважений банк спільно з Національним банком України. Видно, хтось у Нацбанку і з якихось причин не ризикнув взяти на себе відповідальність за прийняте на Грушевського рішення, що, проте, не зупинило реформаторів.
Невже улюбленим «коньком» нинішнього уряду стала тактика «постсовкової» бюрократії, згідно з якою правила встановлюють для всіх, а винятки з правил — для вибраних? Тактика, яка уможливлює для можновладців стратити неугодних і милувати потрібних? Тактика «винятку з правил», за якої порушують зміст самих правил і вступають з ними в абсурдну суперечність.
Наприклад, якщо обленерго візьмуть участь у взаємозаліку згідно з постановою Кабінету Міністрів №1110 від 12 липня, компетентні органи можуть побачити в цьому порушення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику».
Може статися, проте, що обленерго відмовляться брати участь у взаємозаліку у зв’язку з його економічною недоцільністю, чим накличуть на себе гнів Кабміну за відмову виконувати його постанову.
Активну підтримку у створенні нормативно-правової чехарди надає уряду і Верховна Рада: з ініціативи фракції «Батьківщина» парламентарі затвердили постанову від 13 липня, якою заборонено від’єднувати від енергоживлення боржників в особі медичних і навчальних установ.
Це при тому, що існує постанова Кабміну, яка твердить протилежне, а єдиним аргументом державних менеджерів у розмові з неслухняними обленерго є команда: «Від’єднуйте!».
Залишається поспівчувати перекірливим постачальникам електроенергії, які опинилися в нормативно-законотворчій облозі: ухилитися від удару суперника однозначно не вдасться.
ОЦЕ УДАР!
Інструмент для нанесення удару по енергопостачальних компаніях визначено окремою постановою Кабінету Міністрів №1139 «Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику» від 19 липня. Цей документ заслуговує на особливий розгляд через його простоту й ефективність: легшого способу відлучення акціонерів від власності історія, напевно, ще не знала.
Автори постанови можуть зітхнути полегшено і спокійно забути про нездійснені спроби створити енергозбутові компанії, альтернативні обленерго, а також остаточно розлучитися з неефективними планами багаторічних процедур банкрутства постачальників, та й ліцензії відбирати в обленерго навіть не обов’язково.
Достатньо провести засідання Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) і прийняти на ньому рішення про призначення керівника (або тимчасової адміністрації) для управління «енергопостачальником», якщо той порушує умови і правила ліцензійної діяльності з постачання електроенергії чи порядок розрахунків за електроенергію зі споживачами й оптовим ринком.
Той самий порядок, який постійно порушує, як виходить з вищевикладеного, і сам уряд.
Рішення НКРЕ про призначення керівника автоматично відмежовує від виконання обов’язків органи управління «енергопостачальника» (їх геть і попереджати про це не обов’язково).
Важко втриматися, щоб не процитувати п.12 документу, зміст якого говорить сам за себе: «У разі наявності фактів, які свідчать про неправомірність дій з боку керівництва енергопостачальника чи інших підстав для термінового призначення керівника, керівник призначається без попереднього повідомлення керівництва енергопостачальника».
Якщо спробувати провести загальноекономічну аналогію, це могло б означати приблизно те ж саме, якби податкова адміністрація призначала керівника на якомусь підприємстві за фактом приховання ним податків або враховуючи якісь «інші підстави» навіть без попередження керівництва підприємства.
Далі — більше.
Керівником енергопостачальника, згідно з документом, можуть бути член НКРЕ чи посадова особа НКРЕ, чи просто «незалежний експерт — фізична особа (?!), яка має вищу економічну, юридичну або технічну освіту і досвід роботи, необхідний для виконання функцій керівника енергопостачальника».
Думаємо, що в конкурсі з вибору керівника цілком можуть взяти участь багато з читачів цих рядків, тим більше, що критерії відбору переможця туманні.
У разі перемоги в конкурсі читач одноосібно виконуватиме функції органів управління енергопостачальника, перевіряти договірну, бухгалтерську, касову та іншу документацію компанії, а також акуратно повідомляти НКРЕ і відповідні органи про «порушення посадовими особами енергопостачальника законодавства».
Принадна перспектива, чи не так?
Якщо комісія побажає, вона також може припинити або анулювати ліцензію обленерго на постачання електроенергії.
Цікаво, що в цьому випадку енергопостачальник зобов’язаний передати іншому ліцензіатові «право користування електричними мережами і право користування іншою інфраструктурою». Просто кажучи, подарувати власне майно іншому постачальникові?
Залишилося тільки завершити процес призначення на ключові пости «виконавчих» товаришів, до кінця відданих справі боротьби за «державні інтереси».
З такою командою однодумців молодим реформаторам в уряді буде цілком під силу приборкувати будь-яку енергокомпанію. Не виняток, що саме на неугодні енергопостачальні компанії звалять провину в кінцевому результаті за провальну підготовку до зими.
І тоді майданчик для стратегічного інвестора буде остаточно підготовлено?
А стратегічним інвесторам тільки й залишається, що ознайомитися уважно з «державними інтересами» нашої країни, перш ніж придбати енергокомпанії.
