Продовжуємо публікувати відповіді на запитання нашої традиційної новорічної анкети. Вона складається з п’яти запитань:
1. Традиційно: ваш особистий рейтинг знакових подій в Україні та світі за 2009 рік. Які з них зі знаком «плюс», а які — зі знаком «мінус»?
2. Як, на вашу думку, за останній рік змінилися Україна та українці? Що змінилося конкретно (сподіваємося, на краще) у вашому житті: що нового дізналися? Що побачили? Чого досягли?
3. Хто для вас «Людина року»?
4. Декілька слів про себе і про ваш «День». Які теми, автори, публікації, знімки, акції зі сторінок «Дня» 2009 року вам найбільше запам’яталися і чому?
5. Ваш тост-афоризм (як варіант — малюнок) для великого родинного кругу українців у новорічну ніч-2010.
Рефат ЧУБАРОВ, президент Всесвітнього конгресу кримських татар, перший заступник голови меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України III, IV, V скликань:
— Сподіваюся, що буду зрозумілим, сказавши чесно про те, що мої особисті оцінки подій, які відбуваються у світі та Україні, часто-густо базуються на розумінні того, як вони впливають (або впливатимуть) на стан вирішення кримськотатарської проблеми. Можливо, треба було б по-іншому, але правда полягає в тому, що і ХХI столітті значна частина кримських татар все ще розкидана по місцях вигнання, здійсненого за часи СРСР та не можуть повернутися на власні землі, а ті, хто повернувся, все ще чекають на відновлення справедливості...
1. Отже, тому знаковим подіями для мене 2009 року в Україні і світі є: по-перше, ухвалення 3 липня 2009 року Парламентською Асамблеєю ОБСЄ резолюції «Возз’єднання розділеної Європи : захист прав людини і громадянських свобод у регіоні ОБСЄ у ХХI столітті», якою ототожнені нацистський та комуністичний режими. Сюди ж додам доручення Президента України Віктора Ющенка Службі безпеки України щодо проведення досудового розслідування злочинів, здійснених комуністичним режимом СРСР проти кримськотатарського народу, які мають бути кваліфіковані як геноцид. На жаль, на оголошений у резолюції ПА ОБСЄ заклик щодо ознаменування 23 серпня «загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму в ім’я збереження пам’яті про жертви масових депортацій і страт» в Україні відгукнулися відповідними масовими меморіальними заходами лише кримські татари. Це для мене тривожний сигнал щодо морального стану українського суспільства, яке понесло мільйони людських жертв за часи СРСР. По-друге, проведення першого в історії кримськотатарського народу Всесвітнього конгресу кримських татар, який відбувся у Сімферополі у травні 2009 року. Завдяки цій знаменній події створений реальний механізм координації практичних дій організацій кримськотатарської діаспори задля майбутнього свого народу, Криму та розвитку демократії в Україні. По-третє, феєричний тріумф молодої співачки Джамали (Сусанни Джамалатдінової) на Міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля-2009», що сприяло впізнаванню Україною та світом багатогранного потенціалу кримськотатарської спільноти. По-четверте, економічна криза, негативні наслідки якого в першу чергу вдарили по тих людях, можливо, більше по кримських татар, які звиклися у вирішенні соціально-економічних питань своїх родин спиратися на власні сили. Таким людям в черговий раз було продемонстровано байдужість з боку держави до людських проблем. По-п’яте, президентська виборча кампанія, яка поглибила розчарування у суспільстві неспроможністю провідних українських політиків-представників національно-демократичного табору щодо об’єднання перед реальними загрозами для України та демократії.
2. Громадяни України стали більшими реалістами та прагматиками, але хотілося би, щоб ці якості як можна швидше трансформувалися у відповідальність та розуміння своєї безпосередньої причетності до майбутньої долі України.
3. Мої батьки, хай Всевишній надасть їм і далі здоров’я та сил, переживши війну, муки страждань та втрати своїх близьких у страшні роки вигнання, народили та повернулися на Батьківщину з чотирма синами, живуть в оточенні онуків, яких виховують у дусі любові до людей та оптимізму на майбутнє.
4. Кримські татари виходять з того, що гарантією відновлення їх прав як цілісного народу, який після майже півстолітнього вигнання, знову набуває своєї Батьківщини, може виступити сильна та демократична Україна, яка, в свою чергу, просто зобов’язана стати невід’ємною частиною великої європейської родини. Саме тому, у газеті «День» більше за все я ціную виваженість та об’єктивність матеріалів, що надаються на її шпальтах. «День» — одна з небагатьох газет в Україні, що послідовно сприяє вкоріненню в українському суспільстві принципів міжнаціональної та міжконфесійної толерантності та цим, на відміну від багатьох «балакучих» політиків, реально сприяє формуванню повноцінного громадянського суспільства в Україні.
5. Лозунг, що не втрачає своєї актуальності за глибиною свого змісту, — «За вашу і нашу свободу», як на мене, є універсальним філософсько-практичним побажанням для всіх порядних та чесних людей.
Жозе Мануель Пінто ТЕШЕЙРА, постійний представник Євросоюзу в Україні:
1. Найбільш важлива подія 2009 року для Європи, для ЄС — це ратифікація Лісабонського договору. У світовому масштабі — це Копенгагенська конференція з питань боротьби зі змінами клімату, про підсумки якої ще зарано говорити, але я щиро сподіваюсь, що вона принесе позитивні результати для всіх нас. Це також фінансова та економічна криза, яка хоча й почалася 2008 року, мала значний вплив протягом усього 2009 року, особливо на Україну. Тож я вважаю, що криза — це та подія, що найбільше вразила українське суспільство, а отже, мала суттєвий вплив на Україну.
2. Події в Україні, які викликали занепокоєння, зокрема в Європейському Союзі, — це недостатня єдність політичних лідерів України у боротьбі з фінансовою та економічною кризою і, відповідно, відсутність узгодженої спільної позиції щодо програми МВФ. Ця недостатня єдність суттєво ускладнила боротьбу з кризою — і наприкінці року ми стикаємося із дуже складною ситуацією, коли програму МВФ фактично може бути зупинено. Четвертий транш програми МВФ не був підтверджений і на сьогоднішній момент існує ризик призупинення цієї програми. Без поновлення співпраці з МВФ я не бачу можливості виходу з кризи за кращих умов. Адже більшість країн, які опинились у складній ситуації через фінансову та економічну кризу, об’єднують зусилля і розглядають боротьбу з кризою як пріоритет номер один.
4. Як на мене, новий формат англомовного тижневика є цілком прийнятним.
5. Бажаю, щоб після виборів настав період довготривалої стабільності, єдності між різними центрами влади щодо реалізації довгоочікуваних реформ, які нарешті відкриють нові можливості та покращать добробут українців.
Мікаель БОРГ-ХАНСЕН, посол Королівства Данія в Україні:
1. На перше місце я ставлю продовження міжнародної фінансової економічної кризи — це має особливе значення для українського суспільства, оскільки економіка України є однією з найбільш уражених цією кризою. На друге — політику адміністрації Обами щодо «перезавантаження» відносин з Росією. На третє — вступ у дію Лісабонського договору Європейського Союзу.
2. Триваюча в Україні президентська кампанія викликала політичну втому й розчарування серед виборців.
4. Стаття екс-посла України у США Юрія Щербака про те, чи Україна є (або чи може стати) державою, що не відбулася, є дуже переконливою.
Нова версія англійського дайджесту є дуже добрим додатком до газети.
5. Політичної стабільності і досконалої реформи Конституції, державного урядування (боротьби з корупцією), судової системи та енергетичного сектору.
Траян Лауренціу ХРІСТЯ, посол Румунії в Україні:
1. Поза сумнівом, 2009 р. залишиться в історії людства як рік, коли всі країни світу спільними величезними зусиллями прагнули протидіяти короткостроковим, а також довгостроковим наслідкам глобальної фінансової та економічної кризи. Я хотів би підкреслити, що в основі успіху цих зусиль стоїть співпраця й багатобічна міжнародна довіра.
Велика міжнародна подія, що сталася у Європі й мала неабияку вагу для українського суспільства, — це старт «Східного Партнерства». Я не випадково згадав про важливість співпраці, адже «Східне Партнерство» просуває необхідність побудови заходів стабільності й багатобічної довіри. Румунія підтримала започаткування «Східного Партнерства» і сподівається, що будуть досягнуті основні цілі цієї програми, а саме: створення необхідних умов для прискорення процесу політичної асоціації та майбутньої економічної інтеграції між ЄС і зацікавленими країнами — бенефіціарами «Східного Партнерства».
2. Україна межує з Румунією, і я переконаний, що румуни співпереживають основним подіям, що відбуваються в сусідній країні, чи то радісним, як, наприклад, перемога «Шахтаря» в Кубку УЄФА (особливо враховуючи, що команду з Донецька тренує Мірча Луческу — один із великих румунських тренерів), чи то неприємним, як пандемія AN1H1 (в цьому випадку уряд Румунії, солідарний із проблемами сусідів, нещодавно вирішив підтримати країн-сусідів, включаючи Україну, й відправити безкоштовні дози вакцин). Тому, попри деякі шорсткості, хочу сказати, що ми маємо комплексні й партнерські відносини, і в обов’язки обох сторін входить знаходження спільних рішень для подолання проблем.
Стратегічний інтерес Румунії як держави, розташованої на кордоні Європейського Союзу та НАТО, полягає в тому, аби Україна безповоротно закріпилася в європейській і євроатлантичній зоні безпеки та стабільності. У зв’язку з цим Румунія послідовно виступала й надалі виступатиме як один із постійних прибічників європейського та євроатлантичного курсу України.
4. Я вважаю вашу газету дуже солідним виданням, яке завжди має свою оригінальну й цікаву точку зору з основних тем, які аналізуються українськими ЗМІ. Не приховую, що я ретельніше відстежую сторінку про зовнішню політику.
Намагаючись поглиблювати свої знання української мови, я вважаю за краще читати регулярно українську версію газети. Але я зустрічав багато іноземців в Україні, які читають ваш тижневик англійською мовою. І вони завжди давали найкращі оцінки англійській версії газети.
5. Перш за все, хочу подякувати редакції «Дня», яка щороку дає мені можливість привітати українців із Новим роком. Як і в попередні роки, я побажаю українцям того, що я бажаю і румунам: аби новий 2010 рік був повним духовних і матеріальних успіхів. Міцного здоров’я і щастя поряд із вашими близькими! Щасливого Різдва! З Новим роком!
Крістер МІКЕЛССОН, посол Фінляндії в Україні:
1. На мою думку, найвизначнішими у 2009 році було дві події: світова економічна криза і саміт з кліматичних змін у Копенгагені. Наслідки економічної кризи будуть відчуватися ще довго, принаймні в Європі, і вони змінять світ. Результати кліматичного саміту були мізерними і їхні наслідки ще потрібно побачити, але Копенгаген був, я вважаю, одним з перших етапів справді важливого забігу на довгу дистанцію, у якому ми всі маємо брати участь.
2. Я повинен сказати, що новини, які виходять з України і які мали вплив за межами України і, зокрема, в Фінляндії, на жаль, носили у більшій чи меншій мірі негативний характер. На початку 2009 року це був зрив з постачання газу до Центральної та Східної Європи, що викликало шум також і серед новин у Фінляндії. Ніхто не набрав тут очок.
Зміни в Україні важко виміряти, але будучи позитивно налаштованою особою, я хотів би вказати на те, що дискусія в мас-медіа і пресі продовжується бути змінною, відкритою, і час від часу дійсно відвертою. Це дуже добре, якщо врахувати всі обставини. Однак поміркованість є чеснотою у багатьох аспектах, включаючи критику інших.
4. Я проглядаю щодня «День» російською мовою, а іноді українською, читаю політичні та економічні новини, а також намагаюсь читати великі статі на історичну тему. Здебільшого я їх залишаю на вихідні дні. Що стосується англомовного видання, то я вважаю, що дуже важливо, що воно існує попри його формат, воно дуже корисне для тих, хто відвідує Україну і живе тут, хто не знає української та російської мови.
5. Я побажав би очевидні речі: щастя і здоров’я кожному українцю. А що стосується політичної ситуації в країні, то я, перш за все, бажаю, щоб президентські вибори було проведено чесно і справедливо. Я також сподіваюсь, що після виборів всі гілки влади будуть працювати узгоджено, враховуючи і поважаючи відмінності у поглядах.
