Відтворити в одній експозиції історію трьох народів спроможне тільки справжнє високе мистецтво, стверджують експерти. Саме таким, на їхню думку, є іконопис, що активно розвивався у часи середньовіччя у Києві, Москві та Гомелі. Нині найкращі творіння давніх іконописців зберігаються у Третьяковській галереї, Києво-Печерській лаврі та Національному художньому музеї Білорусі. А до 1020- річчя хрещення Русі три провідні музеї організували виставку «Православна ікона Росії, України та Білорусі», яка днями відкрилася у Державному музеї народного декоративно-прикладного мистецтва і триватиме до 14 вересня.
На виставці зібрано понад 90 ікон ХVI-ХVIII століть. За словами організаторів, на початку проекту перед ними постало нелегке завдання — обрати лише по 30 робіт від кожної держави, у той час як колекції музеїв налічують сотні цінних експонатів. Тому обрали найунікальніші та найцінніші. А от показати найдавніші, приміром, ікони ХIII-ХIV століть, фахівцям не вдалося з однієї причини — роботи надто крихкі і не витримають довгих перевезень: після України виставку покажуть у Білорусі (навесні цього року з унікальними іконами вже ознайомилися росіяни).
— Іконопис — це цілий світ, який об’єднує православні народи. Хоча українська, російська та білоруська іконописні традиції відрізняються одна від одної художніми техніками, стилем та кольоровою гамою, та єднає їх щось набагато більше — ідея добра, — зазначив директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролевець. — Подивитися на древній іконопис предків у Третьяковській галереї прийшли тисячі людей. Сподіваюся, що інтерес українців до давнього мистецтва виявиться не меншим.
Українську частину експозиції презентують пам’ятки, створені легендарним митцем Київської Русі Алімпієм, а також ікони українського бароко: «Спас на престолі», «Успіння Богородиці Києво-Печерське», «Зішестя в пекло» та інші роботи ХVI століття. Саме в епоху бароко наші іконописці сформували свій неповторний стиль іконопису, який став їхньої візитною карткою. За словами пана Кролевця, аби показати все іконописне багатство України, на виставці є твори з різних куточків України: Волині, Галичини та Київщини.
Найстаріші ікони привезли до Лаври з Державної Третьяковської галереї (Росія). Як зізнався її директор Валентин Родіонов, серед унікальних робіт, які зможуть побачити відвідувачі виставки, — ікони Богородиці та Святителя Миколая XV—XVI століть, а також зображення багатоярусного іконостасу ХIХ століття. Як переконують експерти, вартість усіх експонованих ікон сягає кількох десятків мільйонів доларів.
Своє неповторне художнє обличчя мають також ікони білоруських митців.
— Майстри трьох країн працювали у різних стилях та техніках, зокрема, білоруські іконописці віддавали перевагу візантійським традиціям, бароко та класицизму. Щоб показати еволюцію білоруського іконопису, на виставці є ікони усіх цих напрямів мистецтва. Походять вони переважно з Брестської, Гомельської та Могильовської областей, — розповів директор Національного художнього музею Білорусі Володимир Прокопцов. — Після того, як у нашій державі відбудеться третій етап виставки, ми підготуємо каталог ікон, як це вже зробили наші колеги з України та Росії — молодь повинна знати своїх митців.
