13 вересня в Національній опері України відбувся вечір пам’яті жертв терористичних актів 11 вересня 2001 року в Америці.
Київський концерт можна назвати сумною музичною естафетою, розпочатою американським хором міста Сіетла та підтриманою всіма континентами світу, коли о 8.45 за нью- йоркським часом почав звучати «Реквієм» Моцарта. Перед виступом маестро Володимир Співаков розповів:
— 11 вересня стояв прекрасний сонячний день. У Парижі я репетирував разом із видатною американською співачкою Джессі Норман у театрі «Шатле». Це були «Пісні» Ріхарда Штрауса. Ніщо не провіщало того, що станеться через кілька годин. Ледь закінчилася наша репетиція, як до нас зайшла стурбована секретар директора театру і попросила пройти до кабінету, де по телевізору показували новини про те, що трапилося в Нью-Йорку. Якщо перед цим ми були в раю, то тепер, дивлячись трансляцію, — були в пеклi. Джессі Норман міцно схопила мене за руку і заплакала: «Це моя країна, мій народ, моє серце, моя душа». У цей момент я відчув надзвичайну близькість з цією жінкою... Після цієї трагедії світ змінився. Він став маленьким. 26 квітня 1986 року й 11 вересня 2001 року — чорні плями на обличчі людства. Тому підзаголовком сьогоднішнього концерту будуть слова молитви: «Блаженний плачучий бо втішиться».
А далі слухачі перебували в полоні великої і вічної моцартівської музики. Вперше на сцені київського театру разом виступили Російський національний симфонічний оркестр (диригент Володимир Співаков), солісти: ліричне сопрано Дженіс Чандлер, США, Елза Маурус (меццо-сопрано), Франція, тенор із Південної Кореї Роберт Лі, канадський бас-баритон Дезмонд Берн і хор Національної опери України під керівництвом Льва Венедиктова.
У залі був присутнім практично весь політбомонд нашої країни. Був Президент України Леонід Кучма з сім’єю, прем’єр- міністр Анатолій Кінах з дружиною, народні депутати, бізнес-еліта, голови дипломатичних місій, акредитовані в нашій країні, діячі культури і мистецтва. Всі, затаївши подих, перебували в полоні музики, а у фіналі, не жаліючи долонь, аплодували. Але коли маестро Співаков змахнув диригентською паличкою і повторно прозвучала шоста частина «Рек вієму», а на екранах, вивішених на сцені, показали страшні кадри трагедії, що стали вже історією в Нью-Йорку, то багато жінок плакали та й чоловікам було важко стримати свої емоції.
У перерві художній керівник театру Російської драми ім. Л. Українки Михайло Резникович підкреслив: «Прекрасний вечір! Є такий вислів: «Кожна мить сучасності — є мить вічності». Завдання художника зробити мить сучасності миттю вічності. Співаков з його оркестром, солісти й українські хористи з цим впоралися блискуче».
А Хобарт Ерл, керівник Національного одеського філармонічного оркестру не приховував свого хвилювання:
— Музика все сказала. Для мене терористичні акти в Нью- Йорку та Вашингтоні поділили життя на дві половини: до і після трагедії. У той фатальний день я репетирував симфонію Дворжака «З Нового світу» — найвідоміший твір слов’янської музики, написаний композитором у Манхеттені. Завдяки трансляціям CNN про жахливу драму не тільки всі дізналися, але могли бачити, як усе відбувалося. Кадри, продемонстрованi на екранi, створювали враження, що це не новини, а кадри з фільму-катастрофи. Тисячі людей загинули через політичні амбіції й релігійний фанатизм. Фактично світ стояв на межі війни. Адже після цих терористичних актів усі країни земної кулі оголосили про бойову готовність. Сьогоднішній концерт — данина пам’яті жертв 11 вересня. Ми всі отримали урок, що тільки разом можна перемогти зло.
— Прекрасна музика об’єднала всіх, — вважає голова Спілки композиторів України Михайло Степаненко. — Ми вшанували пам’ять загиблих внаслiдок людського недомислу, нетерпіння й нікчемностi. Американська трагедія — урок людству: терор — це глухий кут. Музика немає мовних бар’єрів і дозволяє достукатися до найбільш потаємного — душі людини. Моцарт ще в XVIII столітті своїм «Реквіємом» створив той ідеал, до якого ми повинні наближатися. Його музика трагічна і лірична, людська і божественна, тобто таким повинен бути наш світ. Моцартівський «Реквієм» — модель стосунків людей усієї земної кулі.
Зі слів головного хормейстера Національної опери України Льва Венедіктова, для вокалiстiв працювати з Володимиром Співаковим було насолодою. «Ми розучили «Реквієм» усього за десять днів, дві спільні репетиції, і вийшли на сцену, — розповів Лев Миколайович. — Співаков — дуже тонкий музикант. У Володимира Теодоровича інтонаційний лад скрипаля. З ним легко працювати. Він знає, чого хоче добитися від музикантів і співаків. При цьому його підхід до Моцарта багато в чому не традиційний, але маестро зумів переконати артистів у своєму трактуванні. У Джона Ріда є твір «10 днів, які приголомшили світ», а для нас це було 10 днів потрясіння великою музикою. Хор виконував різні «Реквієми» — і Баха, і Верді, але відтепер у нашому репертуарі з’явився цей великий моцартівський твір.
Для мене вереснева дата — дуже важка. Я сам пройшов через усю Вітчизняну війну, але там ми знали, де ворог, а тут у мирний час загинули тисячі людей. Дуже важливо, щоб подібна трагедія більше ніколи не повторилася».
Перед другою частиною вечора Посол США в Україні Карлос Паскуаль підкреслив, що «цей концерт — тріумф людського духу». Прозвучали відеозвернення мера Нью-Йорка Майкла Блумберга й екс-президента США Біла Клінтона.
— Ми назавжди пов’язані спогадами про терористичні напади, які того дня забрали стільки багато невинних життів, — сказав мер. — Добра воля людей різних країн підтримує нас, з її допомогою ми відновлюємо наше місто та відновлюємо наш дух. І сьогоднішній вечірній концерт-реквієм пам’яті про події від 11 вересня — це сильне звернення до нашого почуття міжнародної солідарності.
— Загальна підтримка, продемонстрована українцями, була для нас особливо значущою, — сказав Клінтон. — Ви мали ваш власний досвід, приходячи в себе від удару глобальної катастрофи, — Чорнобиль… Під час мого правління ми почали налагоджувати зв’язки між нашими двома країнами. Сьогодні ми, як ніколи раніше, усвідомлюємо те розуміння нестійкості нашого людства. Це зблизило наші країни. Я вдячний Президентові Леоніду Кучмі і народові України за цей вечір пам’яті. Дозвольте цей концерт назвати святкуванням згуртованого людського духу, який ми вітаємо, і доброзичливості, що поєднує нас.
Маестро Співаков підкреслив, що для продовження концерту він вибрав музику Петра Чайковського — Сюїту до балету «Лускунчик», щоб усі присутні, хоч на хвилинку, повернулися у дитинство, у казку, де зло перемагає добро. На біс виконали «Адажіо» Альфреда Шнітке, хачатурянівський вальс із «Маскараду», американський марш «Зірки і смуги назавжди» Дж. Філіпа Соуза.
Президент України Леонід Кучма подякував артистам за концерт і за те, що вони допомогли музикою висловити співчуття американському народу. «Під час II Світової війни світ об’єднався проти фашизму в загальну антигітлерівську коаліцію, — сказав Леонід Данилович. — Сьогодні, в наш час, весь світ об’єднався тому, що всі відчули загрозу самому існуванню людства. Нам дуже хочеться, щоб нас об’єднувала не тільки віра у світле майбутнє, але й надія та любов». На спомин про концерт-реквієм він вручив подарунок американському народу — картину «Очі світу» українського художника Олександра Поступного. У фіналі Співаков виконав соло на скрипці знамениту «Молитву за всіх» Томазо Альбіоні, а потім сказав: «Я впевнений, що концерт надовго залишиться в пам’яті в нас усіх: і тих, хто був у залі, і на сцені. Ми трохи наблизилися до думки, що все людство — це одна людина».
