Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Музична культура Європи»

Під такою назвою пройшов концерт у Національній філармонії України
10 лютого, 2009 - 00:00
МУЗИКА ЙОЗЕФА МИСЛИВЕЧЕКА МІСТИТЬ ЕЛЕМЕНТИ НАРОДНОЇ ЧЕСЬКОЇ ПІСЕННОСТІ

«В музиці — життя чехів» — ці слова Бедржіха Сметани напрочуд влучно характеризують країну, в якій живуть талановиті композитори, обдаровані музиканти і тонкі шанувальники прекрасного. Перші твори в жанрі духовної пісні з’явилися тут в далекому IX столітті. Відтоді Чехія подарувала світу справжні перлинні розсипи національної музичної культури.

Напевно, тому концерт у Національній філармонії зібрав стільки бажаючих познайомитися з камерними творами чеських композиторів. «Від Мисливечека до Мартіну» — так називався другий вечір філармонічного циклу «Музична культура Європи», незмінним учасником якого є струнний квартет Post Scriptum, у складі: Соня Сульдіна (перша скрипка), Віктор Іванов (друга скрипка), Андрій Малахов (альт), Дмитро Глущенко (віолончель). А ще на сцену цього вечора вийшли гості з Чехії — ансамбль Мартіну, названий в честь Богуслава Мартіну, композитора-класика XX століття. Керує ансамблем флейтист Мирослав Матейка, організатор музичних фестивалів і радник депутатів парламенту Чехії. В складі ансамблю — скрипачка Радка Прейслерова та віолончеліст Бледар Займи, відповідно, перша скрипка і концертмейстер оркестру опери Празького Національного театру, а також піаністка Маркета Яначкова, лауреат міжнародних конкурсів.

Концерт відбувся за підтримки Посольства Чехії в Україні й був присвячений Чеському головуванню в ЄС, девіз якого — «Європа без бар’єрів».

І у музичного часу цього вечора також не було кордонів. Початок — неповторне XVIII століття, Іржі Бенда та Йозеф Мислівечек, Павло Враницький та Вацлав Піхл. Здається, вони ведуть слухача живописною дорогою серед пасторальних пейзажів, де співають струмочки та щебечуть пташки. Але є у старовинної музики чудова риса: за безтурботністю й спокійним спогляданням криється глибина проникнення в природу речей. Недаремно італійці називали Мислівечека «Божественний чех», а творчість Павла Враницького була високо оцінена Гайдном. Зазначимо, що дотик до старовинної музики вимагає і від музикантів особливого дару — глибоко занурюватися серцем в її дух. А музиканти як українського, так і чеського ансамблів наділені цим даром сповна!

На цьому концерті не міг не прозвучати Моцарт, якого обожнюють чехи відтоді, як його опери «Весілля Фігаро» та «Дон-Жуан», поставлені в Празі, мали величезний успіх. Композитор надовго зупинявся в улюбленому місті й говорив: «Мій оркестр у Празі. Мої пражани мене розуміють».

Ще були багателі Антоніна Дворжака, композитора планетарного масштабу (відомо, що саме його музику було обрано для супроводу перших кроків людини на Місяці) і фортепіанний квартет Богуслава Мартіну. Син дзвонаря, в дитинстві він вилазив на високу вежу костелу, слухав дзвін і споглядав з висоти нескінченні простори, про що пізніше згадував: «Цей простір у мене постійно перед очима і його, як мені здається, я постійно шукаю в своїх музичних композиціях». А у фіналі чеський квартет виконав поетично-авангардний опус сучасного автора Іржі Матіса «Odchazeni» (2002), який він написав спеціально для ансамблю Мартіну.

Музиканти піднесли слухачам сюрприз. Велику частину творів вони грали «без бар’єрів», змінюючи склад та створюючи на сцені нові «чесько-українські» ансамблі. Кожне відділення відкривав класичний дует скрипки та фортепіано (Соня Сульдіна та Маркета Яначкова), задаючи тон всьому концерту своїм трепетним і одночасно філософським виконанням. Запам’ятався ніжний голос флейти Мирослава Матейка в співдружності з трьома музикантами Post Scriptum у квартеті Моцарта. Напрочуд проникливо прозвучали п’ять багателей Дворжака у виконанні Соні Сульдіної, Радки Прейслерової, Бледара Займи та Маркети Яначкової.

Слухачі, подорожуючи з XVIII століття у XXI, помічали: музична мова невпізнанно змінюється, але залишається головне — божественна краса музики. Автор проекту Юрій Сульдін — людина творча і справжній служитель муз. Прикрасою концерту стали створені ним художні буклети «Музична культура Чехії» з докладними текстами та портретами композиторів, віршами і цитатами з Германа Гессе. А ведуча циклу, музикознавець Леся Олійник продемонструвала своє рідкісне вміння розповідати про музику, відроджуючи майже забутий сьогодні жанр музичної просвіти. До речі, 26 лютого в філармонії відбудеться заключний концерт циклу «Музична культура Європи» під назвою «Повернення романтизму». Прозвучать квартети Шуберта, Шумана та Чайковського у виконанні струнного квартету Post Scriptum.

Ольга САВИЦЬКА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: