На «місцях» — непрозорість

Головна проблема місцевих органів влади — їхня непрозорість і небажання співпрацювати з громадськими інституціями. Такого висновку експерти Комітету виборців України Андрій Дуда і Олександр Черненко дійшли в результаті проведення впродовж листопада 2003-го — січня 2004-го моніторингу державних служб у регіонах. Моніторинг здійснювали шляхом розсилання запитів на ім’я голів обласних державних адміністрацій, міських адміністрацій Києва та Севастополя про кількість держслужбовців у регіоні, рівень їхньої кваліфікації, здійснені ними порушення законодавства тощо. Звертаючись до органів влади на місцях, КВУ не просив називати імена порушників, а просто хотів отримати певну статистику. Але лише з восьми областей України надійшли вичерпні відповіді (серед них — Вінницька, Львівська, Харківська); а сім обладміністрацій взагалі проігнорували запит. Надання такої інформації вони віднесли до компетенції управління статистики, а саму інформацію — до розряду «з обмеженим доступом». Представники окремих адміністрацій навіть висловили переконання, що відомості про кількість держслужбовців — це взагалі державна таємниця. Такою закритістю, як вважають у КВУ, влада сама створює проблеми, а точніше, міфи про себе. Зокрема, як зазначив А. Дуда, в громадській думці існує міф про казково велику заробітну плату керівників місцевих рад та адміністрацій. Хоча реально оклад «рядового» голови райради не перевищує прожиткового мінімуму.