Відповідаючи наприкінці квітня на питання соціологічної служби Центру Разумкова, за яким інтеграційним напрямом має йти Україна, 41,7% українців (з 2010 опитаних) висловилися за вступ до Євросоюзу. Але при цьому тільки 5,3 % визнали рівень своїх знань про ЄС високим, тоді як 43,5 % назвали його низьким. Виходить, ми йдемо до ЄС начебто із зав’язаними очима, за істотного дефіциту інформації. Чи не призведе це до необгрунтовано завищених результатів і потім до розчарувань? Щоб цього не сталося, і Україна, і Євросоюз вдається до серйозних заходів з поліпшення поінформованості наших громадян про вигоди і проблеми, які отримає Україна після підписання договору про Асоціацію з ЄС і такої її складової, як угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Але поліпшення поінформованості населення — це далеко не єдиний напрям, за яким розвивається зараз співпраця між Україною та ЄС. Вживаються також додаткові заходи з виконання програми галузевої підтримки під назвою «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом». Цій меті було підпорядковано і тематику міжнародної конференції у Києві, яка розглянула проблеми реформування системи технічного регулювання в Україні після укладання угод про Асоціацію і ЗВТ.
Як відзначив, відкриваючи конференцію, урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький, у проекті про ЗВТ розділ щодо технічного регулювання є одним з ключових. Він відкриває для України, за словами П’ятницького, реальні можливості присутності на українському ринку. Інакше, на його думку, наш виробник не міг би бути успішним на такому великому ринку, як європейський. Йдеться про сферу нетарифного врегулювання, в якій, як відзначив П’ятницький, «сьогодні знаходяться основні бар’єри для вільного руху українських товарів». Урядовий уповноважений підкреслив, що Міністерство економічного розвитку й торгівлі веде в цьому напрямку наполегливу роботу, але «успіхи в цій сфері, на жаль, не є досить істотними».
У матеріалах конференції вказується, що система технічного врегулювання може мати несприятливий вплив на розвиток торгівлі України з Євросоюзом. Адже головним завданням органів державної влади є розміщення на ринку безпечної вітчизняної й імпортної продукції. Це досягається за допомогою комплексної системи технічного регулювання, включаючи відповідне законодавство й стандарти.
В Європі після 1985 року ввели в дію нову концепцію системи технічного регулювання, яка отримала назву «Новий підхід». Вона дає достатню свободу дій у напрямку інноваційного розвитку і диференціації продукції, дозволяє скоротити виробничі витрати, зберігаючи при цьому належний рівень безпеки продукції. На конференції «Новий підхід» назвали історією успіху, який заклав основи для розвитку реального єдиного ринку ЄС без внутрішніх бар’єрів у торгівлі. Численні дослідження показали, що гармонізація технічного регулювання, над чим ще належить працювати Україні, дозволяє скоротити витрати на торгівлю. Згідно з оцінкою ефективності єдиного ринку ЄС, а також останнього розширення ЄС, гармонізація техрегулювання дозволяє отримати в короткостроковому періоді дохід у розмірі 2—5% ВВП, а в довготривалому періоді — 10% ВВП.
Сьогодні формування інституційної і законодавчої бази у сфері технічного регулювання знаходиться, на думку європейських експертів, на завершальній стадії. Проте цей процес, мабуть, іде не такими темпами, на які розраховують в ЄС. У зв’язку з цим цього року наша країна продовжує працювати над ухваленою раніше Програмою усунення технічних бар’єрів. У її рамках ЄС виділив Україні 39 мільйонів євро для фінансування існуючої системи техрегулювання. Чи отримає Україна від цих коштів конкретну віддачу? У матеріалах конференції знаходимо такий конкретний приклад. Чисельність населення України становить 45 мільйонів чоловік, тоді як у Швейцарії, що має з ЄС угоду про ЗВТ, всього 7,3 мільйона чоловік. Проте обсяг торгівлі товарами між Україною та ЄС 2011 року склав 36 мільярдів євро, а між Швейцарією та ЄС — 212 мільярдів. Різниця вельми істотна.
Але рівень інтеграції України з ЄС після підписання поглибленої і всеосяжної угоди про ЗВТ, відзначає керівник торговельно-економічної секції представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж, набагато глибший за звичайну таку угоду. За його словами, сьогодні українські експортери зазнають значних витрат під час експорту своєї продукції до Європи. А після підписання відповідної угоди, на думку представника ЄС, зниження тарифів істотно вплине на агропромисловий і металургійний сектори України. 95 % імпортних мит для України будуть нульовими, й українські товаровиробники завдяки цьому зможуть заощадити близько 487 мільйонів євро на рік. Останні 5% тарифів буде, за словами Берджа, знижено на 50%. «Відкриються ринки для українського експорту й імпорту до Європи. — прогнозує експерт і додає, — Також сільськогосподарський сектор України зможе заощадити 330 мільйонів євро».
«У відносинах між Україною та ЄС, — продовжує Бердж, — відбудеться не лише економічна й торговельна революція, але й інвестиційна. Експортні тарифи будуть повністю заборонені, коли угода увійде в силу, відзначає експерт. Скорочені тарифи призведуть до зростання конкуренції, а це, у свою чергу, забезпечить зниження цін для споживачів», — відзначає Бердж, але при цьому додає, що «багато українських компаній побоюються цих змін, оскільки сьогоднішні тарифи їх захищають». «Я переконаний, що з часом нові технології імпорту збільшать обсяги виробництва, збільшать зарплати і забезпечать загальне зростання, як це ми побачили в інших країнах, які стали на цей шлях раніше», — впевнений Бердж. Він зазначає, що, наприклад, автомобільний сектор України отримав, відповідно до проекту, угоди про ЗВТ достатній період (10 років) для пристосування до роботи в умовах конкуренції. «Так само і сільськогосподарське виробництво, — відзначає він і продовжує, — Проте деякі українські бізнеси постраждають більше за європейські компанії, тому що скорочення тарифів в Україні буде набагато більшим, але це тому, що тарифи в Європі і без того низькі». «Але доходи для України все ж будуть набагато більшими, ніж для ЄС. робить висновок експерт, — Подивіться на розмір ринку: для України експорт в ЄС — це третина всього експорту, і він буде ще зростати. А для ЄС Україна — це лише 1% експорту. Отже переваги для України очевидні».
Керівник групи експертів проекту Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів Стефанос Іоакемідіс наводить дані з програми підтримки галузевої політики, перший транш якої у розмірі 12 мільйонів євро вже перераховано до бюджету України на створення інформаційної системи управління. Зокрема, 9,55 мільйона євро — на устаткування для лабораторій. 95 тисяч євро — на участь у міжнародних звірках національних стандартів. 420 тисяч євро — на створення баз даних стандартів. 950 тисяч євро — на інформаційну систему ринкового нагляду. 890 тисяч — на розробку стандартів. «На якому етапі ми знаходимося зараз? — запитує Іоакемідіс і відповідає, — Зараз ми на півшляху до виконання поставлених цілей».
