Україна та Росія намагаються повернути до життя ідею трирічної давності про створення зернового пулу. Про це під час двосторонньої зустрічі в Москві домовилися прем’єр-міністр України Микола Азаров й глава уряду Російської Федерації Дмитро Медведєв. За словами прес-секретаря Азарова Віталія Лук’яненка, конкретних рішень щодо цієї теми не прийнято. Але тема знов постала. Нагадаємо, що 2007 року Російський зерновий союз ініціював створення Чорноморського зернового пулу у складі Росії, України й Казахстану з можливістю подальшого приєднання до нього таких країн , як Угорщина, Болгарія, Румунія, Туреччина.
Українські зерновики не в захваті від цієї ідеї. Оцінити вплив ініціативи на агросектор «День» просив заступника генерального директора «Української аграрної конфедерації» Олександра ЯРОСЛАВСЬКОГО:
— Україні цей зерновий пул не потрібен. Це все одно, що ми ініціюватимемо створення нафтового пулу з Російською Федерацією. У нас обмежена кількість перевалочних потужностей. А з урахуванням того, що найближчим часом наша країна планує істотно наростити обсяги виробництва зернових культур, а споживання буде обмежене, величезна кількість зерна піде на експорт. Тому треба мати повний доступ до логістики. І чим ефективнішою вона буде, тим вигідніше українські аграрії зможуть продати свій урожай і отримати найбільший економічний результат.
Нині існують певні проблеми з логістикою. І поява в українських портах додаткового зерна з Росії або Казахстану може створити колапс перевалочних потужностей. Скільки становить їхній дефіцит — важко сказати. Усе залежить від злагодженості роботи портів, елеваторів, «Укрзалізниці», наявності зерновозів, терміну їх оборотності, зовнішнього попиту. На мій погляд, у перспективі необхідно наростити перевалочні потужності на 20%, щоб урожаї не простоювали в портах. Плюс до цього — активізувати роботу з оновлення зерновозного парку. Країна з таким колосальним експортним зерновим потенціалом не має права тримати в такому плачевному стані свій зерновозний парк, що таїть на очах.
Потенціал щомісячного експорту становить близько 3 мільйонів тонн за умови злагодженої роботи всіх суб’єктів цього ланцюжка. А максимум — 3—3,2 мільйона тонн на місяць. Якщо створять зерновий пул, то навантаження на українські перевалочні потужності зросте вдвічі. Треба буде вибудовувати чергу в постачаннях. А хто буде першим, які обсяги — питань більше, ніж відповідей. Навіщо нам це треба? Створення зернового пулу з Росією й Казахстаном також потягне за собою втрату Україною деяких експортних ринків. Кожна країна має свої можливості, за рахунок яких задовольняє попит у тих або інших видах продукції на зовнішніх ринках. Якщо Україна має більш-менш добрий логістичний ланцюжок, то вона має цим максимально користуватися для задоволення передусім своїх інтересів, а не інших країн.
