Під час збройного протистояння мітингувальників із правоохоронцями, що продовжуються в центрі Києва, в облозі виявилися відразу кілька науково-дослідних інститутів Національної академії наук України, зокрема Інститут літератури ім. Т. Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського, Інститут мовознавства ім. О. Потебні та інші. Ці установи знаходяться в самому епіцентрі подій — на вулиці Грушевського, 4 — а перший поверх їхнього приміщення мітингувальники переобладнали під оперативний медичний пункт. І хоча керівники інститутів не заперечують роботі медпункту, розуміючи важливість надання першої медичної допомоги постраждалим, вони надміру стурбовані тим, що буквально за кілька метрів від епіцентру протистояння знаходяться цінні наукові фонди.
«В нашому інституті зосереджено дуже цінні фонди. Слава Богу, що рукописна спадщина Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох класиків української літератури зберігається в орендованому нами спеціальному приміщенні не на Грушевського. Але власне в приміщенні на Грушевського знаходиться унікальний фонд — особиста бібліотека Івана Франка. Вона має надзвичайно велику наукову та історичну цінність, — зауважує у коментарі «Дню» директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, академік Микола ЖУЛИНСЬКИЙ. — Окрім того, в інституті чимала колекція стародруків — оригіналів надміру рідкісних книг. Також ми занепокоєні тим, як зберегти бібліотеку самого інституту, адже у нас чи не найбільший у країні масив видань української літератури від давнини до сучасності. На жаль, від часу протистоянь вже були спроби грабунку та мародерства».
За словами Миколи Григоровича, в «критичну» ніч на 23 січня, коли беркутівці витіснили протестувальників із вул. Грушевського, невідомі мародери-тітушки розбили вікно та увірвалися в приміщення інституту».
«Їхня мета — погроми. Невідомі пошкодили двері в зал засідань, увірвалися в кабінет редакції журналу «Слово і час», намагалися вибити двері ще в кілька відділів інституту, — продовжує директор. — Я спілкувався з представниками Адміністрації Президента, просив їх виставити охоронний пост. Також звернувся до керівництва Євромайдану. Останні — почули нас та надали спеціальну варту з числа бійців самооборони. Ця варта постійно охороняє інститут. Але ми в цих умовах розраховуємо передовсім на себе, тому співробітники інституту самі вдень і вночі чергують. Як би не закінчилися протистояння на Грушевського — закликаю обидві сторони ставитися до таких приміщень з особливою відповідальність. Попри події в країні, ми продовжуємо працювати, зокрема завершуємо два унікальні науково-видавничі проекти — повне зібрання творів Тараса Шевченка в 12 томах та Шевченківську енциклопедію в 6 томах. Наш обов’язок — видати їх за будь-яких умов. Виходячи з того, що приміщення в облозі, частину роботи співробітники беруть додому, а також працюють у бібліотеках. Хочеться вірити, що ювілей Тараса Шевченка пройде в мирі та спокою. Що ми дослухається до Великого Кобзаря, який закликав: «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!»
На думку Миколи Жулинського, шлях виходу з кризи єдиний — зміна уряду, скасування всіх антидемократичних законів від 16 січня, та негайне амністування затриманих євромайданівців: «Протести треба згортати, адже вони можуть призвести до абсолютно неконтрольованих дій. Далі опозиції не можна нарощувати протесту енергію, а владі — стояти, впершись у свою начебто правоту. Необхідно шукати компроміс шляхом продовження діалогу».
