Не секрет, що під час кризи конкуренція між країнами різко загострюється. І тоді з’являються значною мірою спірні оцінки й рейтинги, що нібито покликані уберегти інвесторів від необачних кроків, але насправді просто добивають країни, в яких є деякі проблеми. У таку ситуацію днями потрапила й Україна. У щоквартальному дослідженні Capital IQ за травень-червень, підготовленому міжнародним рейтинговим агентством Standard & Poors (S&P), наша країна посіла сьоме місце в рейтингу найризиковіших країн світу. Сумарна ймовірність дефолту України, як вважає агентство, становить 44,25%. І одразу зарябіли заголовки з грізним ключовим словом «дефолт». Але, як розповів один з експертів «Дня», навіть на піку поганої ситуації, інвестори, які працюють з суверенними цінними паперами, зберігали зацікавленість в Україні й казали про те, що продовжать вкладатися в українські облігації, оскільки вважають, що ризики в нашій країні переоцінені.
То чи є підстави для паніки? Із цим запитанням «День» звернувся до відомого українського економіста, виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устенка. «Останнім часом різко збільшилася вартість запозичень для багатьох економік, зокрема й перехідних, якою є Україна, — сказав він «Дню». — Щоправда, ситуації в нашій країні це не стосується — такою є світова тенденція, що виникла багато в чому в результаті заяв Федеральної резервної системи США про ймовірне згортання програми «кількісного стимулювання» економіки. Але в результаті для країн, наприклад України або Угорщини, що гостро потребують запозичень, їхня вартість починає зростати. Плюс до того фінансисти-інвестори схильні переоцінювати свої ризики. До минулої п’ятниці кредитні ресурси для нас, як і для решти країн, дорожчали, бо зростали дефолтні свопи (вартість страхування за ризик на роботу в країні). Якби ми вийшли на міжнародні ризики запозичень, то були б змушені платити приблизно 10% річних. Але минулої п’ятниці ситуація змінилася. Ірраціональна поведінка інвесторів (вони не лише перебільшують ризики, а й надто вже радіють поліпшенню ситуації) призвела до того, що, починаючи з понеділка, кредитно-дефолтні свопи всіх країн почали зменшуватися. Страховка на ризик за понеділок знизилася на 50 базових пунктів. Це означає, що інвестори отримали альтернативу цінним паперам США. Отже, вкладатися можна не лише в них, а й у ринки, що розвиваються, до яких належить Україна. Тому кредити подешевшали не менш як на 0,5 %». «Не скажу, що ситуація для України кардинально покращилася, але факт, що вона змінила траєкторію руху на протилежну, — продовжує експерт. — Я б сказав, що зараз для України відкрилося вікно можливостей для виходу на світові ринки запозичень. На жаль, розміститися під 7,5%, як у лютому цього року, буде вкрай складно, а приблизно до 9% — цілком можливо. Це теж дорого. Але іншого виходу поки немає. Щоб відмовитися від запозичень, треба скоротити дефіцит держбюджету, а наш уряд на це поки не йде».
Чому помилився S&P? «Вони дивляться рахунок поточних операцій країни, який у нас, на жаль, негативний, і на золотовалютні резерви Нацбанку. Проте насправді ситуація у нас навіть і за цими показниками досить далека від критичної. Дефіцит рахунку поточних операцій значно скоротиться вже за підсумками червня й липня. Адже травневі показники по торговельному балансу дуже оптимістичні. Імпорт скоротився, й тепер навіть золотовалютних резервів, які дещо підтанули, цілком достатньо, щоб покрити його тримісячний обсяг».
