28 червня цього року, як відомо, закінчилась дія перехідних положень Конституції, і усі галузі життєдіяльності держави і суспільства, що не були врегульовані новими законодавчими актами, опинились в «підвішеному» стані. Чи не найбільше побоювань було з приводу подальшого функціонування судової системи України, оскільки закону «Про судоустрій», який Україна, до речі, зобов’язалася прийняти при вступі до Ради Європи у 1995 р., не було, а з його прийняттям очікувались проблеми. Зрештою, так і сталося. Щоправда, напередодні Дня Конституції Верховна Рада прийняла ряд змін та доповнень до Цивільного процесуального, Арбітражного процесуального кодексів України та інших законів, що стосуються судової системи. Вчора Голова Верховного суду України, що є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції, Віталій Бойко провів прес-конференцію, на якій розповів журналістам про зміни в системі судочинства. На його думку, ці зміни «мають забезпечити конституційні засади рівності всіх громадян перед законом і посилити захист прав і основних свобод наших громадян». Так зокрема, починаючи з 29 червня цього року всі питання щодо обмеження ряду конституційних прав і свобод громадян вирішуються виключно судами. Наприклад, тепер тільки суд може вирішити питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовження строків утримання під вартою, про надання згоди на проведення огляду, обшуку і виїмки, про накладання судами арешту на кореспонденцію та її виїмку, зняття інформації з каналів зв’язку. Передбачається і судовий захист особи — затриманий у зв’язку із підозрою у вчиненні злочину може оскаржити до суду це затримання. За твердженням голови ВСУ, для тих громадян, які перебували під вартою після 28 червня цього року, якщо строк їх затримання чи арешту на момент завершення дії перехідних положень Конституції не закінчився, санкції судів на підтвердження їхнього арешту або затримання не потрібні. У випадках, коли видані санкції з якихось причин не були реалізовані до 29 червня, слідчі органи повинні звернутися до прокуратури за новими. В.Бойко розповів, що станом на 11 липня органи прокуратури звернулися до судів про надання санкцій на затримання 100 громадян. Суди надали 90 санкцій на затримання, 5 — на перебування під заставу, 5 — на підписку про невиїзд. За словами В.Бойка, тепер суд має право змінювати міру запобіжного заходу на невиїзд, поручительство колективу, звільнення під заставу. Як наголосив голова ВСУ, суди мають «дуже уважно» підходити до подань про застосування арешту як міри запобіжного заходу, оскільки, наприклад, лише торік у залах судів під час оголошення вироку з під варти були звільнені10 тис. чоловік, тобто фактично невинних людей, яким довелося «відсидіти». Це «великий недолік і органів слідства, і прокуратури, і судів», сказав В.Бойко і висловив сподівання, що відтепер цифра ув’язнених «буде суттєво знижена».
Звичайно, прийняті ВР зміни до законів про судочинство — це лише початок. Найголовніше — прийняти Закон про судоустрій. На думку, В. Бойка, цей закон, крім усього, має передбачати створення спеціалізованих судів. Найближчим часом, за словами голови ВСУ, планується створення ряду адміністративних судів, які б спеціалізувалися виключно на справах, де вирішуються суперечки між громадянином і державними або місцевими органами влади. В.Бойко також вважає за необхідне створити в Україні патентний суд, який би вирішував питання захисту авторських прав та інтелектуальної власності. В перспективі, на його думку, можуть бути створені фінансовий, податковий та земельний суди. Серед віддалених у часі проектів реформування судової системи — введення інституту народних засідателів і, коли йдеться про тяжкі злочини, — суду присяжних.
