Фільм «Калібр 45» пройшов на екранах майже непоміченим, а між тим він має бути вельми цікавим саме для вітчизняного глядача — адже грає в ньому колишня киянка Міла Йовович. Режисер і сценарист Гері Ленон цим фільмом, власне, дебютував. Від дебюту залежить уся наступна кар’єра, тож новачок вирішив не ризикувати і наслідував уже успішно випробувану стилістику Квентіна Тарантіно — зробив цинічне кримінальне кіно без жодного позитивного персонажу. Всі зіпсуті, всі аморальні, навіть священик, всі заклопотані якнайповнішим задоволенням своїх бажань, заради чого ладні на все. А цілком визначеним об’єктом цих бажань виступає красуня Кет у виконанні Міли Йовович.
В останні роки в кар’єрі Йовович було небагато вдалих ролей, принаймні нічого рівного роботам у ранній «Блакитній лагуні» та бессонівських блокбастерах «П’ятий елемент» і «Жанна Д’Арк» не спостерігалося. «Калібр 45» надає актрисі дуже гарну можливість показати свій талант з несподіваного боку і тим повернутися в центр глядацької уваги. Тут нема ані пафосу, ані мелодраматизму, притаманному вищезгаданим роботам, навпаки: Йовович грає дружину бандита на ім’я Великий Ел, тобто має бути вульгарною та розбещеною, приниженою та несамовитою, дудлити пиво й матюкатися тощо. Колоритний образ, зовсім не схожий на те, що вона робила до того — але Йовович з цим упоралися.
«Калібр 45» — картина посередня. Починається досить мляво, набуває трохи жвавості в середині, під фінал знову втрачає динаміку. І режисерські, і сценарні прийоми виглядають передбачуваними. Спочатку Йовович теж скніє в тому річищі, виглядаючи як фотомодель, що невідомо як опинилася у вертепі розпусти. Аж ось починаються досить драматичні події, і пані Міла змінюється радикально.
Особливо вражає епізод побиття Кет оскаженілим від ревнощів Великим Елом. Йовович у ролі жертви фантастично переконлива. Це дійсно вже не знаменита акторка з декоративними подряпинами, як це часто буває в голівудських казочках, а саме перелякана насмерть, принижена і розтоптана жінка. Все в неї працює, все продумано до дрібниць — і жести рук, якими вона закривається від ударів, й інтонації голосу, що коливаються від несамовитого жаху до крайньої істерики. Більше того, вона не боїться виглядати негарною — з опухлим від побоїв обличчям, з опущеними від страху очима, з нерівно обстриженим волоссям. Але і це ще не все. Змінюється також і психофізика актриси, характер її героїні — від безтурботної бандитської ляльки до переляканої і забитої жертви, від корисливої змовниці до розумної та жорстокої стерви, яка сама вже на всіх наводить жах.
Партнери Йовович — Егнус Макфейден в ролі Великого Ела, Айша Тайлер (Ліз), Сара Стрендж (Вік), і Стівен Дорфф (Рейлі) — не гірші, але працюють на рівні типажів, незмінних характерів. Багатий нюансами та мінливий образ створила саме Йовович — воістину головна героїня фільму.
Чи стане для Йовович робота у «45 калібрі» початком нового злету — покаже найближче майбутнє. Дуже хотілося б сподіватися.
