Регіонали повністю нівелювали приказку про те, що один у полі не воїн. Виявляється, ще й який! Про це яскраво свідчать останні парламентські події, коли після повернення (до речі, чому рядовий депутат Янукович роз’їжджає регіонами тоді, коли повинен бути в сесійній залі?) лідера ПР регіонали, які обіцяли більше не блокувати роботу Верховної Ради, і президію взяли в облогу, й мікрофони поламали. Що казав Віктор Федорович членам «синьо-білої» фракції — можна лише здогадуватися...
Опозиція наполягала на тому, щоб питання про підвищення низки соціальних стандартів розглядалося в першочерговому порядку? Коаліція пішла на поступки. Опозицію не влаштовує метод голосування руками? Було запропоновано кожному депутатові письмово зареєструватися й потім голосувати за допомогою системи «Рада». Але ні — «синьо-білим» і це не підходить, що абсолютно нелогічно. Якщо опозиція хоче підвищити рівень життя людей (на папері, до речі, оскільки грошей на «роздуті» соціальні виплати в бюджеті все одно немає), неважливо, як голосувати: за допомогою підняття рук чи підстрибом. Адже головне не процес — результат. Але це, якщо дотримуватися логіки, з якою в опозиційному парламентському таборі, судячи з усього, гострий дефіцит.
Експерти, з якими «День» сьогодні обговорює парламентські дії Партії регіонів, усі як один засуджують деструктивні дії соратників Віктора Януковича. Політологи переконані: блокадна тактика «синьо-білих», по-перше, призведе до зниження електоральної підтримки ПР, по-друге, неодмінно спричинить найповнішу дискредитацію парламентаризму як такого.
Як наслідок — рано, або пізно в політика, який виграє в ході президентських виборів 2010 року (адже грунт підготовлений), виникнуть підстави заявляти про необхідність руху назад, а саме — поверненню главі держави сильних повноважень.
Такий сценарій — не найкращий для України, переконані експерти «Дня».
Віталій БАЛА, директор Агентства моделювання ситуацій:
— Нинішні події у Верховній Раді демонструють, що жорстка, я б навіть сказав залізна дисципліна в Партії регіонів є міфом, оскільки існує не один центр прийняття рішень. Зрозуміло, що існувала певна домовленість голосувати так чи інакше під час розгляду соціального питання, але Янукович приїхав, і певна група залишила за собою право експлуатувати, як на мене, помилкову позицію. Позицію відстоювання президентських стартових позицій лідера ПР із погляду збільшення соціальних виплат. У такій ситуації, на мою думку, питання чи працювати парламенту, чи ж ні ініціаторів блокування цікавить найменше. Ми бачимо, як складно домовлялися, але майже домовилися про початок роботи парламенту. І тут знову не зрозуміло чому лідер Партії регіонів стає в позу, і висуває нові, неприйнятні для інших вимоги.
Це свідчить про те, що за великим рахунком пропозиція Томенко про вимушену відпустку ВР до закінчення президентських виборів виглядає досить-таки привабливою й виправданою. Інша річ — навряд чи ця ініціатива буде втілена в життя, оскільки мені дуже складно уявити, щоб депутати на це пішли. Однак із іншого боку, послідовна дискредитація парламенту, яку ми всі маємо можливість спостерігати, веде до наступного. Не можна скидати з рахунків запуск інформаційної ідеї про сильного президента з широкими повноваженнями. Іншими словами, йдеться про повернення таких президентських повноважень, які мав Кучма. На мій погляд — це невірний шлях для України. Я виступаю за парламентську республіку, і насправді дуже не хотілося б, щоб у нас у країні були князі.
Складається таке враження, що над українським парламентаризмом тяжіє рок. У цій ситуації поведінку регіоналів я розцінюю або як сліпу віру в перемогу на президентських виборах (і бажання перенести центр ухвалення рішень із ВР на Банкову), або як емоційні спалахи, що йдуть у дисбалансі з прийнятими рішеннями.
У будь-якому випадку, на мій погляд, тактика ПР не додасть плюсів кандидату в президенти від Партії регіонів. Якщо регіонали так само поводитимуться й надалі, це дасть підстави для їхніх опонентів звинуватити (причому, небезпідставно) їх у небажанні працювати. Зрештою, це може мати негативний вплив, скажімо так, на відсотки, які в ході президентських виборів розраховує отримати їхній кандидат.
На мій погляд, поведінка регіоналів, м’яко кажучи, безрозсудна. Вони зараз усе роблять для того, щоб Юлія Тимошенко стала президентом.
Ігор ЖДАНОВ, президент Аналітичного центру «Відкрита політика»:
— Україні потрібен працюючий парламент і цю тезу безперечно підтримає кожний громадянин нашої країни, незалежно від політичної орієнтації. На моє глибоке переконання, сьогодні можна дати 90%, що Верховна Рада не працюватиме до закінчення президентських виборів. Песимістичний прогноз, але, на жаль, очевидний. Можливо, в режимі певних екстраординарних зборів парламентарії й ухвалюватимуть рішення. Але це будуть поодинокі випадки. Левова частина провини за ситуацію, що склалася, лежить на Партії регіонів, представники якої, на жаль, обрали тактику блокування ВР. І це притому, що безліч соціологічних опитувань свідчать — суспільство таких дій не схвалює. Таким чином Партія регіонів втрачає своїх прихильників.
Навіщо Януковичу було в терміновому порядку повертатися з відрядження до парламенту? Щоб заблокувати трибуну? Абсолютно не зрозуміло, що там відбувається... В цьому ж немає ні логіки, ні, тим більше, сенсу.
Бажано прийти до базових домовленостей у питанні прийняття бюджету, оскільки це дуже важливо для країни. Але знову-таки, можна дати 90%, що бюджетний компроміс не буде знайдений. Також я вважаю малоймовірним сценарій, коли буде розроблений компромісний проект бюджету спільно з ПР та Президентом, щоб прийняти його в парламенті.
В умовах виборчої кампанії робота парламенту набуває більш політизованого характеру. Однак градус цієї політизації в різних країнах різний. Там, де є встановлені демократичні традиції, парламент перетворюється в агітаційний майданчик різних політичних сил. У нас же в умовах надто низької політичної культури, свідомості (в тому числі й депутатів) градус зашкалює.
Але проблема полягає в наступному: ухвалити рішення про блокування — легко, а ось вийти з цього процесу дуже складно. Іншими словами, аргументовано пояснити, чому ти перестав блокувати, набагато складніше, ніж розповісти, чому почав. У результаті такі дії тягнуть за собою політичний радикалізм, від якого всі вже так втомилися... Люди хочуть одного — щоб парламент або працював, або пішов.
Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Європейський досвід показує, що парламенти можуть працювати й під час виборчих кампаній. Так, можуть бути певні перерви, коли всі, що називається, працюють у полях. Тут необхідно виходити з політичної доцільності. Однак не на три місяці «в поля» як пропонує пан Томенко.
Я вважаю, причина не в тому, що вибори на носі, причина в іншому. Партія регіонів обрала безглузду і я б навіть сказав протиправну парламентську тактику.
Я взагалі — принциповий противник блокування, хай хто є його ініціатором і які підстави він обрав. Не існує причин, що можуть реабілітувати зупинку роботи законодавчого органу країни. Це протиправна практика.
Зараз це неможливо, однак дещо пізніше цілком. Тож потрібно, щоб усі політичні сили, зацікавлені в розвитку українського парламентаризму, затвердили гранично жорсткі санкції за блокадні дії. Потрібно затвердити ці санкції як законодавчу норму з метою покарання спроб блокування ВР у майбутньому.
Якщо повернутися до нинішніх подій, варто зауважити дивну річ. Усі бачать, що суспільство негативно сприймає блокадну тактику регіоналів. У вівторок до обіду, схоже, і регіонали це побачили, однак до вечора «втратили зір» і знову блокували ВР. Проте в Партії регіонів часто буває, що ліва рука робить одне, а права — зовсім інше.
Я, до речі, не вважаю, що голосування за законопроект Зарубінського є найоптимальнішим компромісом. Формально, так, це консенсус. Однак у будь-якому випадку це не дає головного — грошей на реалізацію соціальних ініціатив. Навіть якщо голосування матиме позитивний для затвердження законопроекту результат, питання, як то кажуть, залишаються. Іншими словами, формально це знімає нинішній парламентський конфлікт, однак не вирішує системно існуючі бюджетні протиріччя.
