Iсторія тіньової приватизації в Україні отримала новий сюжет. Спробу розмити державний пакет акцій шляхом вторинної емісії здійснили на ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Дніпропетровська область). Державі на цьому підприємстві, що є найбільшим у країні виробником залізорудного концентрату, належить 50%+1 акція. Автори тіньової схеми використали класичний варіант виведення майна в приватні руки. 30 березня 2003 року на зборах акціонерів було прийнято рішення про додатковий випуск акцій на суму 45 мільйонів гривень. У результаті частка держави у ВАТ зменшувалася до 38%. І ніякого шахрайства.
Насправді, додаткову емісію акцій не заборонено законодавством. Звичайно Фонд держмайна блокував усі спроби провести додаткові емісії акцій на підприємствах, де держава має хоч якийсь пакет. Але на цей раз на руках у представника держави (працівника Дніпропетровської обладміністрації) був письмовий документ, підписаний заступником голови Фонду держмайна Сергієм Глушком, в якому говорилося, що ФДМ не проти емісії. Загалом, все законно. Ось тільки через кілька днів пан Глушко письмово відкликав свій підпис під дозволом Фонду на проведення емісії. Щоправда, сталося це вже після зборів акціонерів.
Що примусило чиновника приватизаційного відомства спочатку підписати документ, а потім «передумати», зараз з’ясовує Генеральна прокуратура. Слідство вона розпочала за дорученням прем’єр-міністра Віктора Януковича. Він заявив, що не знав про спробу розмити державний пакет на найбільшому ГЗК країни. «Державі завдали економічних збитків, і я залучу всі органи для того, щоб вирішити цю проблему», — пообіцяв прем’єр. Генпрокуратура вже звернулася з позовом на дії ФДМ. Найцікавіше, що й сам Сергій Глушко, і керівництво Фонду в цьому випадку щиро бажають програти цю справу в суді і домогтися визнання додаткової емісії акцій незаконною. «Ми просто заблокуємо це рішення, оскільки воно юридично і документально некоректне», — заявив голова ФДМ Михайло Чечетов. Юридичне управління Фонду, за деякими даними, вже знайшло потрібні «зачіпки», які допоможуть анулювати додаткову емісію акцій на Інгулецькому ГЗК.
Єдиним дієвим інструментом впливу уряду на ситуацію на сьогоднішній день є Держкомісія з цінних паперів. Поки вона не зареєструє додаткову емісію, держава залишається власником контрольного пакету акцій. Позавчора Держкомісія отримала рішення суду (стосовно позову Генпрокуратури), що забороняє будь-які дії щодо реєстрації додаткової емісії. Начальник управління корпоративних фінансів ДКЦПФР Олексій Петрашко повідомив, що у його відомства поки немає однозначної оцінки відносно законності проведеної операції. За його словами, фахівці Держкомісії саме вивчають це питання. Але вже зараз очевидно, що довести незаконність тіньової приватизації Інгулецького ГЗК уряду буде непросто.
Журналістське розслідування сумнівної операції з цінними паперами зіткнулося з бажанням джерел зберегти конфіденційність. Непідтверджена інформація вказує на те, що за спробою розмити держпакет акцій стоїть російський капітал, який має зв’язки в українському парламенті. Також, за деякими даними, вельми невипадковим став збіг дати підписання Сергієм Глушком документа про згоду на додаткову емісію з розглядом Верховною Радою питання про зміну керівництва Фонду держмайна. Загалом, без політики, судячи з усього, тут не обійшлося. А це означає, що питання вирішуватиметься не тільки в судах, але й, як прийнято говорити, в ешелонах влади. Історія тіньової приватизації в нашій країні показує, що результат може бути непередбачуваним. Достатньо пригадати три ТЕЦ «Донбасенерго», які перейшли до приватних рук, і «Росаву», котру державі вдалося відвоювати.
Скандал ще тільки розгорається, а його наслідки вже очевидні. Захиталося крісло під керівником Наглядової ради компанії «Укррудпром» Валерієм Колосовим. До цього холдингу якраз і входить Інгулецький ГЗК. Подія стала приводом для дискусії про розформування цього холдингу як такого. Зокрема, за це виступає голова ФДМ Михайло Чечетов. На його погляд, спроба тіньової приватизації дискредитувала цю компанію. Головний приватизатор країни вважає, що холдинг треба розділити на складові і продати їх окремо. Відповідний законопроект уже готується для розгляду у Верховній Раді. Парламентські перспективи цієї ідеї цілком реальні, оскільки різні політико-фінансові групи давно уподобали собі цікаві шматки «Укррудпрому».
Новий скандал, пов’язаний з тіньовою приватизацією, має старі причини. Держава поки не в змозі визначити прозорі правила перерозподілу власності. Ні уряд, ні ФДМ не ведуть планомірної і публічної роботи з вивчення запитів найбільших інвестиційних груп. І саме тому спроби вивести власність з-під контролю держави кожного разу стають приводом для щирого здивування чиновників. Можливо, існуючий попит на держмайно в Україні треба задовольняти якомога прозоріше, виявляючи максимум лояльності і довіри до претендентів на купівлю. Схоже, лише в такому випадку держава зможе розраховувати на взаємність.
