Нові політичні реалії, пов'язані зі створенням у ВР правої більшості, ставлять під сумнів той складний компроміс, у результаті якого О.Ткаченко посів спікерське крісло. Знаючи любов Олександра Миколайовича до афоризмів, можна перефразувати слова гоголівського героя Тараса Бульби: «Компроміс тебе породив, компроміс тебе й ...»
Однак цього разу шукати компроміси, на підставі яких може бути створена стійка права більшість у парламенті, будуть праві фракції. І коли вже таку більшість буде створено, то, на думку багатьох аналітиків, буде ініційовано й питання про заміну керівника ВР.
Задля справедливості треба сказати, що сам Ткаченко не вірить ні в перше, ні в друге, однак останнім часом демонструє більш філософське ставлення до своєї можливої відставки.
«Я абсолютно не хвилююся за себе», — заявив він у понеділок на своїй останній прес-конференції цього року. За його словами, будь-який депутат «гідний бути керівником» (парламенту — Ред. ). Спікер підкреслив, що його обрав парламент, і як парламент вирішить, так і буде. Разом з тим, О.Ткаченко зазначив, що керівниками ВР були обрані ті, «на кого покладалися надії на консолідацію роботи парламенту».
Щоправда, навряд чи Олександр Миколайович може поставити собі в заслугу консолідацію парламенту цього року, й тим більше створення більшості «під Ющенка». Проте він вважає, що Віктор Ющенко під час формування нового складу уряду має враховувати й думку народних депутатів: «якщо у фракціях є гідні кандидатури (на посади в уряді — Ред. ), то це було б цілком зваженим і правильним». Він також, як і раніше, вважає, що якщо не теперішній, то майбутній склад ВР ухвалить поправки до Конституції, згідно з якими парламент братиме участь у формуванні складу уряду. Таким чином, О.Ткаченко ще раз зафіксував свої розбіжності в поглядах на принцип формування уряду з Леонідом Кучмою.
При цьому він різко виступив проти ідеї дострокових виборів до парламенту, оскільки, на його думку, в них немає жодної необхідності. «Це питання, яке стосується тільки Верховної Ради й українського народу», — наголосив спікер і додав, що не може бути парламенту, котрий або «догоджає Президенту й уряду, або ні».
Очевидно, що пропрезидентські фракції «Батьківщина», партії «Трудова Україна» й СДПУ(о), котрі інтенсивно збільшують кількість своїх членів (у тому числі й за рахунок ткаченківської фракції «селян»), примусили спікера висловитися й за необхідність внесення відповідних поправок до регламенту й законодавства, що забороняють перехід депутата з однієї фракції до іншої без дозволу фракції, з якої він виходить.
ДО РЕЧІ: «Як не злякати «бiльшiсть»
Свій погляд на розвиток подій у ВР «Дню» висловив депутат Олександр ЛАВРИНОВИЧ:
— Для того, щоб парламентська більшість була стабільною, вона має пережити декілька випробувань. Першим випробуванням буде оголошення складу Кабінету Міністрів, — зрозуміло, що під час формування Кабміну не всі бажання та амбіції буде враховано. Разом із тим, якщо за короткий час не буде зроблено кроків, щоб цією формалізованою більшістю не керували представники меншості, то ця більшість не має ніяких перспектив, навіть за наявності підписів (у тому числі глави держави та глави уряду) на папері.
Тобто для того, щоб представники парламентської більшості мали можливість планувати свою роботу, спікером Верховної Ради та його першим заступником мають бути тільки представники більшості. А сьогодні глава парламенту та його перший заступник не лише не приєднуються до тих, хто створює більшість, а, навпаки, належать до сил, які мають намір блокувати дії цієї більшості.
— Чи можна оцінювати ту кількість депутатів, яка затвердила Віктора Ющенка прем'єром, парламентською більшістю?
— Ні в якому разі. Серед тих, хто підтримав Ющенка, далеко не всі збираються входити до парламентської більшості. До її складу увійдуть ті, котрі поставлять свої підписи під текстом угоди про створення більшості і підтримають ті принципи, які закладені в цій угоді (зокрема, про те, що голосування в парламенті буде відкритим). Формалізована більшість — це та, де стоять підписи депутатів. І їх буде набагато менше, ніж 296.
— І тільки після цього треба формувати уряд, спираючись на цю більшість?
— Уряд треба формувати до того, але бажано, щоб оголошення складу уряду відбулося вже після того, як буде складено формалізовану більшість. Це потрібно для того, щоб не чинили перешкод нормальному формуванню більшості. Якщо уряд буде проголошено до формування більшості, то це значно ускладнить процес її утворення. Запитував Андрій МИСЕЛЮК, «День»
