Як учора повідомила Апостольська нунціатура в Україні, графік візиту Римського папи Івана Павла II трохи змінився — поїздка розпочнеться 23 червня і завершиться 27 червня 2001 року. Про це стало відомо після приїзду до України делегації Римської кафедри на чолі з о. Роберто Туччі. За словами Апостольського Нунція в Україні архієпископа Миколи Етеровича, остаточна дата візиту узгоджена спільно з представниками РКЦ в Україні, УГКЦ та урядом України.
Причини, з яких візит Папи став тривалішим, не повідомляються, але вони очевидні — численні римо-католицькі та греко-католицькі громади пишуть листи до Ватикану, до церковних канцелярій у Львові та Києві з проханням розширити маршрут та графік візиту. Так, Папу запрошують відвідати святі місця у Зарваниці, приїхати до Запорізької області, побувати на легендарній Хортиці та ще в багатьох інших місцях країни.
Між тим, як повідомляє польська «Gazeta Wyborcza», посилаючись на ватиканську інформаційну агенцію Fides, Московська патріархія не полишає намірів не допустити візиту папи Івана Павла II до України. З цією метою, згідно з Fides, Московський патріарх Алексій II доручив предстоятелю УПЦ МП митрополиту Володимиру написати Римському папі листа і навести суттєві аргументи проти запланованої поїздки.
Не треба бути ясновидющим, щоб здогадатися, що йдеться про ті самі «катастрофические последствия», якими вже довший час Московська патріархія залякує українське суспільство. Про що, власне, йдеться? Про які покарання єгипетські й за що? Найгірше, що можна передбачати, це натовп розгніваних братчиків УПЦ МП на вулицях Києва (поїхати до Львова вони не наважаться). Дивні, однак, справи діються в цьому нашому східному світі, бо яке право має Московський патріарх втручатися в наші внутрішні справи? Чи в Москві забули, що папу Івана Павла II запросили не тільки українські католики (на що, до речі, вони мають повне право), але також Президент, уряд і парламент України? То який треба мати кураж, аби так неделікатно, скажімо прямо — безцеремонно й настирливо — втручатися? Уявіть собі реакцію людини, до оселі якої без запрошення заявився сусіда і почав категорично диктувати, кого хазяїн має запросити до себе в гостину, а кого — ні в якому випадку.
Для автора приїзд Папи має, окрім іншого, ще той важливий сенс, що після його візиту у нас у країні однією проблемою таки стане менше — не треба буде безперервно дискутувати, ображатися, залякувати, протестувати і при цьому постійно усвідомлювати середньовічне безглуздя того, що відбувається.
