«Парад віртуозів скрипки» — таку назву мав цей напрочуд теплий вечір, що відбувся в Колонному залі ім. М.Лисенка. Пролунало багато величальних промов та чудової музики. Для меломанів кожна зустріч із маестро незабутня. Ось уже два роки Которович вважає за краще виступати як диригент, а його останній сольний концерт відбувся в лютому, тобто півроку тому. Як каже сам артист, він так чинить свідомо. Адже за диригентським пультом значно розширюються його творчі можливості як музиканта, а скрипка, як і перше кохання, незабутня, та все ж таки це камерний інструмент, що має лише чотири струни. На певному етапі життя хочеться дещо поекспериментувати. Так, на початку своєї творчої кар’єри Богодар Антонович завоював серця слухачів скрипальською віртуозністю. Потім захопився камерним музикуванням (збереглися унікальні записи виконання творів Паганіні разом із гітаристом Полухіним). Етапним у долі артиста став 1996 рік, коли було створено Державний камерний ансамбль «Київські солісти». Цей молодий колектив відразу ж заявив про себе як дійсно високопрофесійний. В їхньому репертуарі — музика Баха, Вівальді, Гайдна, Мендельсона, Россіні, Шуберта, Чайковського, Шнітке, Лятошинського, Скорика, Станковича. Вже один тільки перелік цих композиторів засвідчує різноплановий репертуар ансамблю. Самобутність їхньої манери — експресивність виконання, свіжість звучання плюс чудові технічні можливості. При цьому понад три десятиріччя Которович поєднує активну концертну діяльність iз викладацькою роботою. Тому найбільшим подарунком для іменинника стали виступи його учнів Богдани Бевенка, Андрія Бєлова, Леся Семчука й наймолодшого музиканта вечора — 14-річного Максима Степаненка. В гості до маестро приїхав знаменитий музикант Саулюс Сандецкіс, з яким їх поєднує багаторічна творча дружба.
— Мене непокоїть те, що академічна музика перебуває в забутті, — сказав Богодар Которович після концерту. — Це відбувається тому, що, на жаль, у нашої інтелектуальної еліти немає грошей, а для бізнесменів побувати на концерті в Філармонії поки не престижно. Та я впевнений, що скоро ситуація зміниться. Адже на Заході нині спостерігається великий інтерес до серйозного мистецтва. Для мене як музиканта дуже важливо не спускати високої планки до смаку «ширвжитку», а, навпаки, підтягувати «споживача» вгору, не тільки знайомити їх із кращими зразками музичного мистецтва, але й спробувати навчити їх полюбити класичну музику.
Которович сповнений творчих планів. Сьогодні разом iз «Київськими солістами» він вирушає на Міжнародний фестиваль молодіжних оркестрів у Відень.
