Проблеми розвитку гірничо-металургійного комплексу і доля економічного експерименту в цій галузі стали головними темами обговорення на II з’їзді металургів і гірників України, що відбувався цього тижня в Дніпропетровську. У його роботі взяли участь Президент України Леонід Кучма і перший віце- прем’єр Кабінету Міністрів Олег Дубина.
Користуючись випадком голови ГМК та галузевих профспілок не скупилися на різкі оцінки ситуації, що склалася в галузі. За їхніми словами, зміна умов експерименту з початку нинішнього року, а також погіршення кон’юнктури на світовому ринку сталі, протекціоністські дії урядів США, Росії та інших країн нівелювали досягнуті українськими металургами результати і нині вітчизняний ГМК, що дає 27 відсотків ВВП і близько 40 відсотків валютних надходжень, знову переживає не кращі часи. Металургійні підприємства не можуть отримати від держави майже мільярдний борг з експортного ПДВ, відчувають гостру недостачу обігових коштів, не ліквідується й накопичена заборгованість із зарплати, що становить близько 84 млн. гривень. «Капітани» галузі натякали Президенту на необхідність повернення податкових пільг, зниження тарифів на енергоносії і транспортні перевезення.
Вислухавши уважно виступ учасників з’їзду, Леонід Кучма висловив свої аргументи: нагадав, що основною метою економічного експерименту ГМК є отримання коштів на модернізацію галузі, яка за скромними оцінками вимагає 50 млрд. гривень. Адже рівень зношення основних фондів на металургійних підприємствах становить 65 відсотків, майже дві третини продукції виготовляється за застарілими технологіями, а енергозатратність української металургії в 1,5—2 рази вища, ніж, наприклад, у країнах Євросоюзу.
Проте сказав Президент, незважаючи на те, що за останні два роки на технічне переоблаштування галузі виділили 7,4 млрд. гривень, оновлено тільки 8 відсотків виробничої техніки. «Держава, — з його слів, — пішла назустріч ГМК. Надії на експеримент були великі, але, на жаль, кардинальних змін не сталося і з отриманого прибутку на модернізацію витратили тільки 10 відсотків». «З одного боку, — зауважив Л. Кучма, — експеримент у ГМК «спрацював»: забезпечено стабільність виробництва, покращилися фінансово- економічні і соціальні показники». З другого, — «прогнозованих результатів ми не отримали», а тому, на його думку, треба думати над «новим механізмом» стимулювання галузі. Передусім потрібно зменшити її залежність від кон’юнктури зовнішнього ринку, оскільки на експорт йде 75 відсотків усієї металопродукції. «Наскільки це небезпечно, — додав Президент, — ми побачили наприкінці минулого року, коли впали експортні ціни на метал, а попит залишився на тому ж рівні». Крім того, деякі країни розпочали антидемпінгові розслідування та закрили свої ринки. У таких умовах державна підтримка експерименту в металургії, на думку Президента, втрачає сенс. «Парадокс, — підкреслив Л. Кучма, — полягає в тому, що держава дає пільги металургам, а вони за рахунок цього нарощують експорт за заниженими цінами». При цьому, дійшло до того, що ціна на метал на внутрішньому ринку виявилася в 1,5 рази вищою, ніж на зовнішньому, і вітчизняні споживачі металопродукції почали імпортувати її з-за кордону в усе більших обсягах.
Причину того, що відбувається, Президент убачає в діях власників великих металургійних підприємств, які «використовуючи недоліки антимонопольного законодавства, відсутність повноцінної конкуренції, продовжують формувати ціни на метал». Більш того, на думку глави держави, вони «самі собі» продають металопродукцію за заниженими цінами в офшорні зони, потім перепродують за світовими цінами і там же залишають «різницю». «Совість треба мати», — сказав глава держави. З його слів, виходячи з даної ситуації «є два варіанти розвитку подій» — або власники великих підприємств «зрозуміють це і почнуть працювати нормально, або я звернуся до Верховної Ради з проханням відмінити експеримент». Чи то жартома, чи то всерйоз Л. Кучма запропонував на кожному металургійному підприємстві поставити табличку з прізвищем господаря, тоді, помітив він, «не буде і проблем із заробітною платою». Конкурувати на світовому ринку, на його думку, Україна повинна «кінцевою продукцією» — машинами, літаками й обладнанням, але аж ніяк не «поставками сировини і напівфабрикатів». У зв’язку з цим Леонід Кучма, звертаючись до делегатів з’їзду і президії, поставив не просте запитання: можливо, настав час провести економічний експеримент зовсім не в металургії, а вже у вітчизняному машинобудуванні? Тобто стимулювати не виробництво, а споживання металу на внутрішньому ринку?
