Видатний композитор нашої сучасності, голова Львівської організації Національної спілки композиторів України зізнався «Дню», що сам був здивований, коли Михайло Кулиняк, міністр культури й туризму України, запропонував йому не просто попрацювати на головній сцені нашої країни, а стати художнім «керманичем» Національної опери.
— Головним аргументом для мене стали слова пана міністра, який наголосив, що Національна опера — це театральне обличчя не лише Києва, а й усієї нашої країни. І що давно назріла необхідність надати діяльності Опери нового поштовху, щоб на цій сцені ставились найкращі твори, — розповів Мирослав СКОРИК. — Чесно скажу, навіть не думав, що буду працювати в штаті театру, з колективом якого мене пов’язує давня дружба (майже чотири десятиліття). У цьому театрі було поставлено мою оперу «Мойсей». Я хотів би, щоб у репертуарі Національної опери з’явилося більше творів (опер і балетів) українських композиторів — класиків і сучасників. У цьому бачу своє не просто головне, а стратегічне завдання.
— Мирославе Михайловичу, ваше призначення на нову посаду майже співпало з непересічною подією — 8 і 9 квітня у Львові пройдуть гастролі Національної опери, вперше після майже сімдесятилітньої перерви кияни виступлять у вашому рідному місті (див. «День» №56). Чи активізується гастрольне життя наших митців не лише за кордоном, а й будуть відроджені виступи киян по різних регіонах України?
— Я ще не приступив до виконання обов’язків на посаді художнього керівника, а тому не знаю, що зберігається в творчому «портфелі» Київського театру, але питання оновлення репертуару стане найпершим. Мій головний пріоритет, щоб Національна опера не тільки називалася національною, а й по суті була нею, щоб афішу театру прикрашали українські твори. Не секрет, що організація гастролей — це дуже непроста справа, розраховувати на кошти тільки Мінкульттуризму не треба, а тому ми будемо шукати спонсорів та меценатів, які люблять класичне мистецтво, щоб фінансово допомогли. Добре, коли українське мистецтво пропагується в світі, але не треба забувати про вітчизняних шанувальників оперного й балетного мистецтва, які не живуть у столиці.
— То відтепер ви остаточно переїдете до Києва?
— Львів і Київ — два моїх улюблених міста. Раніше мені вдавалося жити і там, і тут. Якось, поступово, все втрясеться...
— А як буде з вашою викладацькою роботою, чи знайдеться час для композиторської діяльності?
— Буду змушений зменшити години на викладацьку діяльність, як у НМАУ ім. Чайковського, так і Львівській консерваторії... А от писати музику не покину! Мені здається, що в театрі навіть це зручніше буде робитися... Буду продовжувати опікувати Молодіжний симфонічний оркестр INSO-Львів (Скорик є художнім керівником цього колективу, який 5 квітня з успіхом виступив у Національній філармонії. — Т.П.). 9 квітня запрошую киян у Колонний зал ім. Лисенка послухати мій Скрипковий концерт, де виступлю як диригент (Концерт пройде в рамках фестивалю «Прем’єри сезону»)...
— Мирославе Михайловичу, вам доведеться тісно працювати з Петром Чуприною — гендиректором, який багато років обіймав посаду художнього керівника Національної опери. Як гадаєте, конфліктів не буде, коли одні артисти та музиканти підуть шукати правди до Скорика, а інші — до Чуприни?
— Ми давно знайомі з Петром Яковичем. Гадаю, що знайдемо спільну мову не тільки з ним, а й усім творчим колективом. У нас одне завдання — підняти Національну оперу на висоту, щоб усі вистави проходили з аншлагами.
А генеральний директор Національної опери Петро Чуприна додав:
— Зараз у багатьох театрах світу відбувається пошук нових форм організації діяльності — відповідно до вимог часу та естетичних смаків. Упевнений, що разом із Мирославом Михайловичем ми зможемо краще організувати життєдіяльність театру. Скорик — прекрасний композитор. Його опера «Мойсей» має успішне сценічне життя. Нашим новим спільним проектом стане «Пропала грамота» за Миколою Гоголем. Міністерство культури й туризму обіцяє театру організаційну й фінансову підтримку, щоб цей твір гідно поставити на київській сцені. У наших подальших планах є гоголівський твір «Страшна помста» — музику пише Євген Станкович (прем’єри відбудуться в 2012 р). А з найближчих новинок сезону — опера «Іоланта» Петра Чайковського, а також зробимо оновлені редакції балетів «Весна священна» Ігоря Стравінського та «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського. Восени глядачі побачать виставу «Сулейман і Роксолана» сучасного українського композитора Олександра Костіна — в концертному виконанні, а в грудні «Дон Карлос» Дж. Верді й балет «Анна Кареніна» (хореографія Бориса Ейфмана на музику композиторів ХІХ ст.).
