Заваливши друге читання урядового проекту бюджету-02, позавчора депутати прийняли в третьому читанні й у цілому Цивільний і Господарчий кодекси та проголосували в другому читанні Податковий. «Мені приємно констатувати той факт, що, попри передвиборні баталії, які киплять у стінах парламенту, народні депутати виявили громадянську позицію, мудрість і виваженість при голосуванні за життєво важливі для країни законопроекти», — підбив підсумок парламентського дня голосування перший заступник голови Верховної Ради Віктор Медведчук.
Як повідомляв учора «День», прийняття проекту Податкового кодексу в другому читанні з подальшим постатейним голосуванням у третьому підтримало 244 депутати із 415 зареєстрованих у залі. Згідно з постановою, Комітетові з питань фінансової і банківської діяльності Верховної Ради було доручено доопрацювати проект податкової конституції, з урахуванням пропозицій народних депутатів, і до 6 грудня подати його на третє читання. При цьому, виходячи з важливості Податкового кодексу для поповнення бюджету, Верховна Рада прийняла ухвалу обов’язково розглянути законопроект Бюджетним комітетом. Як повідомив «День» заступник глави Комітету з питань фінансів і банківської діяльності ВР України Сергій Терьохін, очікується, що «до 13 грудня проект Податкового кодексу буде винесено на голосування в третьому читанні». За його словами, до цього часу парламентарії мають доопрацювати близько семи з половиною тисяч правок. Третє читання Податкового кодексу проходитиме за спеціальною процедурою розгляду. За словами В. Медведчука, для цього буде виділено «окремо день чи два», при цьому голосуватимуться навіть відхилені урядом і профільним комітетом пропозиції.
Нагадаємо, що проект кодексу встановлює перелік і розміри ставок податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які включаються до системи оподаткування, визначає суб’єкти податкових правових стосунків, їх права та обов’язки і подібне. Слід зазначити, що, згідно з проектом нового Податкового кодексу, пропонується не лише консолідувати чинну систему податків і зборів у одному документі, але й знизити окремі ставки оподаткування, максимальну ставку прибуткового податку на фізичних осіб — з 40 до 25%, податку на прибуток від дивідендів — з 30 до 15%. У проекті Податкового кодексу, який надходить на третє читання, пропонується звільнити платників податків від шкільного, комунального, за видачу ордера на житло, податків та ряду інших місцевих податків, котрі не мають істотного значення для формування місцевих бюджетів і, як правило, не стягуються.
«У новому Податковому кодексі ставки — більш ліберальні: лише щодо податку на прибуток фізичних осіб ми хочемо зменшити податки приблизно на 5 млрд. грн.», — сказав С. Терьохін. За його словами, більшість депутатів не підтримує пропозиції Кабміну на запровадження податку на власність для підприємств. «Якщо нові податки й буде запроваджено, то це буде податок на житло, однак із величезними соціальними пільгами — його платитиме лише близько одного відсотка наших громадян», — стверджує депутат. Проте робити висновки ще зарано. Дуже багато побажань щодо Податкового кодексу в Уряду, ДПАУ та самих депутатів.
КОМЕНТАР
Микола АЗАРОВ, глава ДПАУ:
— Як ми бачимо, постанова про прийняття в другому читанні Податкового кодексу пройшла практично без проблем. Процес голосування практично завершено. Проте постатейне голосування, всупереч очікуванням, було перенесене на третє читання. Я гадаю, що документ є досить компромісним і без особливих складностей пройде третє читання. Можна чекати, що в середині грудня Верховна Рада може остаточно прийняти новий кодекс. Хоч, на мій погляд, у ньому є ряд істотних розбіжностей у частині формування прибутків бюджету. Передусім це стосується оцінки надходжень ПДВ. Це величезний обсяг втрат, тому ми повинні ще й ще раз все зважити й знайти узгоджене вирішення питання. Дуже не хочеться, щоб тема прийняття кодексу стала предметом виборчої компанії, й Податковий кодекс став заручником популістських настроїв. Ми за зниження ставок оподаткування, але ми й за те, щоб не втратити надходження до бюджету, ось у чому ми повинні знайти баланс. До речі, за оцінками Мінфіну, ті принципові позиції, про які я казав, спричиняють втрати держави приблизно на 7 млрд. грн. на рік; за нашими ж оцінками, ці втрати можуть становити близько 9 мiльярдiв гривень.
