Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Подвійний» ювілей ракетно- космічної столиці України

18 вересня, 2001 - 00:00

На урочистостi до Дніпропетровська прибув Президент України Леонід Кучма, що закінчив фізтех у 1960 році та понад тридцять років пропрацював у ГКБ «Південне» і на заводі «Південмаш». Серед його «однокашників» по факультету, як було відзначено на ювілеї, немало нині відомих людей — керівників ракетно-космічної галузі, вчених, конструкторів і державних діячів. Сам Леонід Кучма ще за часів свого прем’єрства був обраний професором, а пізніше став почесним доктором ДНУ. Розповідають, що за його книгами і підручниками, написаними у співавторстві з викладачами кафедри технології виробництва, сьогодні студенти навчаються ракетній справі.

Тому невипадково, що візит до Дніпропетровська розпочався з відвідування Президентом фізико-технічного інституту, де він зустрівся з ветеранами і нинішнім поколінням фізтехівців. Своєму факультету, який підготував за роки існування близько 20-и тисяч фахівців ракетобудування, він подарував комп’ютерний інтернет-клас із супутниковим зв’язком, а також заклав символічний «перший камінь» у будівлю нового навчально-лабораторного корпусу. Шефство над цим будівництвом взяло на себе «братство ветеранів фізтеху», посвідчення №1 якого на урочистих зборах у південмашівському палаці «Метеор» було вручено Леоніду Кучмі. Президент без будь-якого офіціозу добрим словом згадав своїх викладачів і наставників, що часом ганяли майбутнього главу держави на перескладання іспитів та заліків.

Про роль вітчизняної науки і високих технологій, сконцентрованих, насамперед, у ракетно-космічній галузі, Леонід Кучма говорив і на урочистому засіданні, присвяченому ювілею Дніпропетровська. За його словами, сучасна епоха ставить перед Україною, що вже подолала кризовий пік, «настійну потребу переходу в нове буття, яке диктується глобалізацією і прискореним освоєнням сучасних технологій». «Відтепер цивілізаційний рівень держави і її економічна могутність, — відзначив він, — вимірюються не тоннами виплавленої сталі і навіть не тоннами здобутого золота, а людським інтелектуальним капіталом.» Так, продаж одного кілограма нафти дає 2— 2,5 центи, а така ж кількість наукоємних продуктів інформатики й електроніки — до 5 тисяч доларів. Україна, сказав Президент, починає «не на пустому місці». В тому ж Дніпропетровську сконцентровано не тільки промисловість, але й науку, вузи. Вже роками тут випробуваний науково-технологічний ланцюжок — фізико-технічний інститут, ГКБ «Південне», Південний машинобудівний завод, який і дозволив здобути світові досягненя у високих технологіях. Доказом тому — участь України в міжнародних проектах «Морський старт» і «Глобал Стар».

Сьогодні, підсумував Л.Кучма, справа полягає в тому, щоб у нас «сформувалося прагнення не до еволюційного просування, удосконалення вже відомого, а до якісного прориву в майбутнє». Про необхідність прискорення в просуванні до стратегічної мети — виведення України в число економічно розвинених країн, її інтеграцію в європейську і світову спільноту, глава держави говорив і торкаючись «уроків американської трагедії XXI століття» — небаченого за своїми масштабами теракту в США на фоні «протиріч сучасного світу».

Цікаво, що сам ювілей Дніпропетровська напередодні виборів переріс у «яблуко розбрату». Представники лівих партій у міськраді вимагали направити виділені кошти на погашення величезних газових боргів, через які «не перше, але і не друге» місто в Україні півроку залишалося без гарячої води, а частину цих грошей роздати незаможним. До цих вимог приєдналися і представники національно-демократичних сил, які ставлять під сумнів сам факт заснування міста імператрицею Катериною II, називають його «потьомкінським селом» і вважають, що родовід Дніпропетровська потрібно вести від фортеці Кодак, побудованої в 1635 році. Частина з них навіть намагалися пікетувати місцевий оперний театр, де проходили ювілейні збори.

Проте основна маса пересічних дніпропетровців, не вдаючись до історико-культурних і політичних проблем (а чи добре це? — Ред. ), від душі два дні насолоджувалася пишними видовищами, феєрверками, просто благодатною осінньою погодою. Старожили міста стверджують, що за своїми масштабами нинішній ювілей навіть перевершив святкування 200- річчя Дніпропетровська, яке відбулося чверть століттятому, за часів Леоніда Брежнєва.

Вадим РИЖКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: