Напередодні прем’єр-міністр Віктор Ющенко заявив, що українська
і російська делегації на переговорах у Москві повинні сформувати «єдину
концептуальну версію» взаємовідносин двох країн у газовому секторі економіки,
яку згодом будуть розглядати уряди. «Ми ведемо переговори з процедури формування
газового транзиту, умов постачання газу в 2000–2001 роках для поточних
потреб України і формуванню, можливо, окремих корпоративних структур, які
б пов’язали тему обслуговування боргів, проведення транзиту і забезпечення
України газом», — уточнив В. Ющенко агентству Інтерфакс-Україна. І, очевидно,
саме цю фразу прем’єра було покладено в основу інструкції для української
делегації.
Правда, експерти «Дня» називають більш широкий список лотів
для українсько- російських газових торгів. Окрім названої В. Ющенком теми
«корпоративних структур», які, за його задумом, повинні виручати і представляти
Україну з усіх питань (насправді йдеться про передачу в концесію української
газотранспортної системи), вони нагадують про існування списку iз сорока
привабливих українських підприємств, а також про 10 бомбардувальників,
які передбачається передати Росії в рахунок газових боргів. Існує і варіант
передачі підприємств в управління з тим, щоб їх прибуток йшов на погашення
боргів.
Додаткові варіанти наших експертів пояснюються тим, що,
за деякими даними, у Верховній Раді вже підготовлений проект закону, який
забороняє передачу в концесію об’єктів газотранспортної системи.
Між тим спосіб проведення переговорів здається дещо дивним.
Цікаво, що в ньому не беруть участі представники «утримувача боргів» —
російського «Газпрому», сказали «Дню» у представництві ВАТ у Києві. У зв’язку
з цим напрошується версія про те, що лідерство в переговорах може взяти
на себе група іноземних компаній і банків на чолі з англо-голландською
«Шелл», що ініціювала питання про концесії і обіцяє таким чином вирішити
проблему українських боргів.
Природно, човникова україно-російська газова дипломатія
є всього лише прелюдією до зустрічі президентів України і Росії в ході
неформального саміту СНД у Криму 18–19 серпня. Правда, можливо, 17 серпня,
напередодні саміту, у цьому питанні захоче остаточно визначитися і сам
В. Ющенко, зробивши блискавичний візит до Москви для зустрічі з главою
російського уряду Михайлом Касьяновим.
Однак на кримську зустріч не доводиться покладати великі
надії, оскільки обидва президенти ще, мабуть, не дозріли для таких відповідальних
рішень. В. Путiну потрібні живі гроші, щоб завершити чеченську війну і
не допустити вибуху обурення нею у самій Росії. А Л.Кучма, очевидно, не
прийматиме рішень стосовно власності не маючи даних про те, як поставляться
до цього у Верховній Раді.
Проте, очевидно, тут варіант концесії не зустріне особливих
перешкод. У розмові з «Днем» головний консультант фракції Українського
народного руху (Юрія Костенка) Богдан Тернопольський сказав: «Наша позиція
з цієї проблеми завжди була негативною — проти того, щоб за так звані борги,
створені за планами спецслужб Російської Федерації, розраховуватися власністю
України, тим більше — стратегічно важливою. Але це загальна позиція. А
в конкретному випадку треба говорити конкретно, враховувати всі обставини
і аргументи... Тому інтегрованої позиції з урахуванням нових умов ще немає».
Не виключено, що така позиція може викристалізуватися в
ході спільного перельоту вздовж газотранспортних систем України і Росії
за маршрутом Ямбург-Москва-Київ-Карпати, який планують здiйснювати восени
депутати Верховної Ради України і російської Держдуми.