Тим часом, потрібно зазначити, що ліквідація банку, котрий колись був одним iз найбільших національних комерційних банків, може мати досить серйозні наслідки. На сьогоднішній день у банку «Україна» працює близько 16 тис. працівників, близько 1,8 млн. фізичних осіб є його вкладниками, діяльність понад 200 тис. дрібних і середніх підприємств агропромислового комплексу залежить від своєчасного фінансування банку. Загалом, за даними Нацбанку, банкрутство банку «Україна» в тій або іншій мірі відіб’ється на 8,5 млн. українських громадян. При цьому, вже абсолютно очевидно, що врятувати банк «Україна», який має в своєму пасиві проблемних кредитів на загальну суму — 1 млрд. грн. і не виконує 18 норм банківської діяльності (з 19 встановлених Нацбанком), навряд чи вдасться. «Така ситуація, очевидно, виходить за межі чисто економічних проблем і, безперечно, матиме зовсім непередбачувані політичні та соціальні наслідки», — говорить В. Суслов.
Крім того, на його думку, «і причини, і сам процес банкрутства» має політичну, «з кримінальним відтінком», підоснову. «На сьогоднішній день, міф про причини банкрутства банку «Україна», як наслідок виконання різного роду державних програм, остаточно розвіюється. Потрібно зазначити, що лише 30% всіх кредитів банку йшли на їх виконання. 70% — це його власна ініціатива», — підкреслив В. Суслов. При цьому, на його думку, левова частка цих кредитів була явно безповоротною й спрямовувалася на фінансування ряду політичних компаній. Цікаво, що до таких же висновків дійшли працівники Ревізійного управління самого банку «Україна».
Разом iз тим, як сказав В. Суслов, джерелом фінансування для банку «Україна» слугували кредити НБУ, а, фактично, «тісна співпраця» В. Гетьмана, В. Ющенка, І. Мітюкова та інших, робила отримання бюджетних грошей досить регулярним (вельми показово, що з 900 млн. грн., не повернених банком «Україна» Нацбанку, 264 млн. було реструктуризовано). І лише принципова позиція нового глави Правління НБУ Володимира Стельмаха «прикрила цей золотий краник» і «визначила істинний стан речей». Через це, нещодавно прийнята з ініціативи Мінфіну України ухвала про випуск облігацій Держпозики з метою часткового погашення заборгованості банку «Україна» перед кредиторами, за словами В. Суслова, має відтінок «чергової фінансової махінації». Оскільки виплата заборгованості пересічним громадянам за рахунок державного бюджету «замне» скандал навколо банку «Україна», а «ті 20 позичальників, декотрі з них сидять у Верховній Раді й не повернули банку близько 1 млрд. грн. (сума достатня, щоб виправити ситуацію) знов залишаться в тіні».
Тим часом, думається, що справжнє становище, незважаючи на бажання прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха, стимулювати створення слідчої комісії і пролити світло на ситуацію, що склалася навколо банку «Україна», визначити досить складно. Як зазначив В. Суслов, «в складі цієї слідчої комісії є люди прямо пов’язані з банком «Україна», що, ясна річ, абсолютно неприпустимо». Крім того, як показує практика, ефективність діяльності такого роду комісій не дуже висока. Очевидно, що займатися такими «справами» повинні силові структури.
