У березні цього року Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» оголосив про початок благодійного проекту «Динамічний музей». Мета проекту — «розворушити» консервативне музейне середовище в Україні, спробувати модернізувати галузь через створення позитивних прикладів. Запрошення на участь було надіслано 600 музеям України, відгукнулись на ініціативу на надіслали свої проектні пропозиції... 25 закладів. З них Експертна рада у складі авторитетних українських та міжнародних фахівців обрала п’ять фіналістів. У «короткий список» потрапили Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, Донецький обласний краєзнавчий музей, Музей книги і друкарства (Київ) та Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ). Сьогодні один з них отримає грант на розвиток та модернізацію на суму до 10 мільйонів гривень, ще два музеї — на суму 250 тисяч гривень кожен.
«День» поспілкувався з директором Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Анатолієм ЗАБОЛОТНИМ про перспективи українських музеїв та їхню готовність змінюватися.
— Сьогодні оголосять реципієнта гранту «Динамічний музей». Що стало визначальним у виборі музею-переможця?
— Основного реципієнта оберуть тільки сьогодні, тому можу розповісти про вибір п’ятірки фіналістів. Він був напруженим, а дискусії — виснажливими. Інколи доводилося обирати між кількома практично рівнозначними проектними пропозиціями. Але експерти брали до уваги якість і реалістичність поданих ідей, прозорість бюджету, технічну здатність музею втілити заплановане, корисність проекту для музейного середовища країни і здатність продовжити розвиток після завершення проекту. Що стане визначальним у виборі реципієнта — зможемо побачити сьогодні, на другому колі Експертної ради у складі двох іноземних та трьох українських експертів. Зокрема, музеї-переможців визначатимуть президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM) Ханц-Мартін Хінц (Берлін) та президент Європейського музейного форуму Михаїл Гнєдовський (Москва).
— Коли оголосили конкурс на грант «Динамічний музей», то з 600 закладів, в які надіслали інформацію про проект, участь взяли лише 25... Про що свідчить така «активність»в ширшому контексті?
— Ми зробили соціологічне опитування. Багато музеїв-респондентів посилалися на брак досвіду. І це правда, — грантові процедури, прозорі конкурсні засади фінансування в державному секторі культури є справжньою новинкою. Треба розуміти, що це сектор, який досі живе за стандартами 20-літньої давності. На відміну від недержавного сектора, наприклад. Але це також означає, що прийшов час вчитися конкурувати за фінансування, вивчати основи фандрейзингу та ставити перед собою складні професійні питання — чим є музей нині, як він має розвиватися, як презентувати історію і культуру сьогодні, у світі, що швидко змінюється? Можна сказати, свої пропозиції подали найсміливіші — дійсно динамічні та готові до змін.
— Динамічний музей — це «спроба модернізувати українську музейну справу через створення позитивних прикладів». Тобто, позитивного прецеденту достатньо, щоб розворушити досить архаїчне музейне середовище?
— Одного-єдиного прикладу ніколи не достатньо. Потрібні комплексні дії. Ми як приватна інституція вперше створили позитивний прецедент, ініціювавши даний проект саме в музейній царині. Ми можемо організовувати найкращі навчальні програми, сприяти висвітленню музейних проблем, розвивати конкретних фахівців, — і це частина культурної політики. Інші речі має забезпечувати держава, бо саме вона є джерелом культурної політики.
