Отже, новий екзамен для правлячої парламентської коаліції — дострокові вибори у Києві. Позиція БЮТ із цього приводу відома: пані Тимошенко її озвучила в різкій і навіть ультимативній формі: або постанова ВР про перевибори у столиці, або її парламентська команда — а це, нагадаємо, 156 народних депутатів — не братиме участі в пленарних парламентських засіданнях. У коаліційній угоді БЮТ і НУ-НС є пункт про необхідність проведення позачергових виборів у місті Києві. Однак попри те, що угоду цю підписали всі коаліціонери, в тому числі представники пропрезидентської фракції, нунсівці, схоже, дають задній хід... Жорстка позиція прем’єра Тимошенко наштовхується на нерозуміння і навіть критику в таборі НУ-НС. Чи стане «мерське» питання вбивчим для коаліції демократичних сил? — поцікавився «День» у екс- нашоукраїнця Бориса Безпалого.
— Борисе Яковичу, на вашу думку, з урахуванням твердої позиції прем’єра стосовно «мерського» питання, чи можуть дострокові вибори у Києві стати причиною дострокового розвалу нинішньої парламентської більшості?
— Єдиної «помаранчевої» команди сьогодні немає, отож будь-яке питання може призвести до відколу або відходу окремих фрагментів цієї коаліції.
— А за цієї ситуації пані Тимошенко веде правильну тактику?
— Мені здається, якщо говорити стратегічно, то Юлія Володимирівна загалом є дуже послідовною в питаннях політичної стратегії та прориву до влади. Вона на прем’єрському посту отримала серйозні дивіденди, зараз, щоправда, є певні проблеми, та вона вже не так тримається за свій пост. Вона зробила серйозну заявку щодо виплат «Ощадбанку», вона, я вважаю, щонайменше не програла у газових питаннях, тому вона не боїться жодного сценарію. До речі, це її програмний момент — перевибори у Києві й Харкові...
— До речі, це записано й у коаліційній угоді, підписаній і «нашоукраїнцями», які сьогодні, судячи зі слів і дій, схоже, забули про це.
— Я недарма говорив про те, що Тимошенко діє послідовно. Що стосується стратегії Президента, то вона спочатку, на мій погляд, була непослідовною, і саме тому, до речі, я і відійшов від його команди. На мій погляд, у Президента за три роки його президентства взагалі немає жодної внутрішньої політики. Тому тут узагалі, напевно, не варто говорити про стратегії, оскільки складається враження, що всі дії хаотичні. Якщо зовнішня політика є послідовною — ЄС, НАТО, СОТ, то внутрішньої політики, крім бажання якомога довше залишатися Президентом, немає.
— Ваш прогноз: дострокові вибори в Києві будуть чи ні?
— Знаєте, те, що сьогодні відбувається така запекла боротьба за Київ, я гадаю, пов’язане з політикою Президента. Київ вийшов на Майдан. У Києві нічого після президентських виборів не змінилося. Тому Київ Президент програв, хоч щоб він робив.
— А загалом, з урахуванням різких, часом ультимативних, заяв лідерів великих фракцій щодо низки питань, як вважаєте, в найближчі півроку парламент працюватиме чи він приречений на ступор?
— Минулого року парламент був розігнаний на рівному місці і фактично основи становлення парламентаризму були зірвані. З боку парламенту вина за це лягає на антикризову коаліцію, яка вважала це рішення незаконним, однак здалася, що, до речі, призвело і до подальших програшів Партії регіонів. Зараз же парламент перебуває в принизливому стані і він використовується провідними політичними командами як розмінна монета. Тобто фактично призом є майбутнє президентство і в цьому контексті все й розвивається. Наприклад, які плани діючого Президента? Спробувати стати узгодженим «помаранчевим» кандидатом. Ось Тимошенко і Ющенко сьогодні, як Обама і Клінтон, ведуть праймерис. Щоправда, в нашому випадку трохи інші результати. До речі, я гадаю, що за кулісами всіх нинішніх конституційних ініціатив — будь-яким способом або відстрочити вибори, або їх уникнути. З цього погляду Президенту вигідний парламент, який усі удари бере на себе. У такій ситуації Президент виступає ніби арбітром і на фоні такого парламенту він, на його ж думку, виглядає краще. До речі, і Леонід Данилович цим займався. Це — класична стратегія. Щодо Юлії Володимирівни — вона до всього цього байдужа, оскільки її політичне майбутнє залежить від уряду і від ситуації в країні. Я гадаю, що для неї парламент також — тактичний інструмент, не більше того.
— Ваша оцінка заяв пана Януковича, який в інтерв’ю «Інтеру» заявив, що готовий до коаліції з будь-якими парламентськими фракціями, навіть із БЮТ. Це, на ваш погляд, правильна тактика як для опозиції?
— Я як українець, вважаю, що це є найкращим варіантом коаліції з точки зору країни, і головне інтересів людей. Чому? Бо це дійсно дві провідні політичні сили, за якими стоять мільйони виборців, а коаліція — це не шлюбний контракт, його складають не по любові. Гадаю, після створення такого союзу лихоманка у владі припинилася б, і мали б шанс бути прийнятими серйозні і важливі для України рішення.
