Вона є частиною державного підприємства «Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Першою експозицією в її стінах стала виставка Юрія Соловія. Творчість видатного, але маловідомого в Україні художника-модерніста, члена Нью-Йоркської групи представлена 42 живописними та графічними роботами. Загалом, ця виставка є частиною програми «Повернення культурних цінностей в Україну». Твори Соловія стануть першим внеском до майбутньої колекції сучасного мистецтва, що її формуватиме галерея.
Соловій належить до Нью- Йоркської групи — об’єднання українських поетів, а також художників і перекладачів, яке сформувалося в Нью-Йорку в 1958 році. Один із її засновників — Богдан Бойчук, письменник і перекладач — підкреслює: «Нині ім’я Юрія Соловія залишається маловідомим у нашій країні, проте його постать є однією з чільних для модерної української культури, яка в силу доволі трагічних обставин розвивалася переважно поза Україною. У спектрі українського модернізму Соловій посідає унікальне місце: він є чи не єдиним послідовним представником неоекспресіонізму».
Юрій Соловій народився в Старому Самборі, на Львівщині, у 1921 році. Художню освіту здобув у Львівській академії мистецтв. Після Другої світової війни виїхав до Німеччини, а пізніше — до Сполучених Штатів Америки (1952 р.) Після переїзду до Нью- Йорку його основними темами стали: християнська — «Розп’яття», «Муки Святого Себастіяна»; спогади дитинства — «Пожирач вогню», «Людина, що стрибає в воду»; образи війни — «Диктатор», «Повішання», «Жовті води». У 1970-х роках митець задумав та всього за 6 тижнів створив серію «1000 голів» — частина тих творів також виставлена в Києві. Мистецька критика Юрія Соловія друкувалася в еміграційній пресі та зібрана в книзі «Про речі, більші, ніж зорі» (1978 р.).
Що ж до експресіонізму, то в чистому вигляді він наявний лише в дуже небагатьох роботах — наприклад, у такій виразній і гострій, як «Родження» — у двох вуглуватих жіночих постатях відчувається і справжній біль, і напруження, що передують появі нового життя. У цілому ж, картини Соловія достатньо далекі від експресіонізму з його переповненістю відчаєм, надзвичайною виразністю ліній, апокаліптичністю настроїв, особливою пластикою образів. Скоріше, роботи цього художника вкладаються в загальне річище експериментів з фігуративним зображенням, зі змішаною технікою, як реакції на абстрактне мистецтво, що охопили було художній загал Америки у післявоєнні десятиріччя.
Втім, у будь-якому разі ця виставка є дійсно гарним початком для колекції «Арсеналу». Проте попереду ще дуже багато роботи, і хотілося б лише сподіватися, що заявлений рівень витримуватиметься й надалі.
