24 серпня у Києві мали відбутися перші міжнародні змагання з триатлону і спринтерської гонки — в рамках Континентальної триатлонної ліги. Маршрут змагань організатори проклали в історичній частині міста. Планувалося, що гонка і велоетап стартують на Подолі, а біговий етап простягнеться вулицею Сагайдачного, Володимирським спуском, Європейською площею Хрещатиком. Реєстрація учасників та прийом стартових внесків були в самому розпалі, коли 6 серпня організаційний комітет змагань Kiev Triathlon Cup отримав листа від Управління державної охорони Президента про неможливість проведення змагань. Цей лист організатори цитують на офіційному сайті змагань. Причина їх скасування вкрай цікава: змагання не можна провести, «оскільки дана траса, на якій планувався старт, використовується як маршрут пересування Президента в День Незалежності України. Зміна маршруту неможлива з причини поганого дорожнього покриття в місті Києві». Організатори скасували змагання і пообіцяли повернути учасникам стартовий внесок протягом п’яти днів. «Організаційний комітет приносить свої щирі вибачення за непередбачену ситуацію, що склалася!» — йдеться на офіційному сайт.
Нам ця ситуація видалася настільки абсурдною, що перша думка була, а чи не фейк це взагалі. «День» звернувся до організаторів змагань, де нам підтвердили, що їх таки скасовано. «Так, це правда, — сказав нам директор проекту Ігор Лукащук, — нас попросили перенести змагання в інше місце, але ми вирішили взагалі їх відмінити. Ми не хочемо переносити їх, бо, по-перше, це міжнародні змагання, в яких беруть участь іноземні спортсмени, а тому змінювати трасу і маршрут — це непрофесійно. А по-друге, в Києві немає підходящого маршруту для заміни...» За словами пана Лукащука, він не знає, як ця ситуація в подальшому може вплинути на перспективи Києва приймати міжнародні змагання. Поки що ж, зауважує директор проекту, «і спортсмени, і міжнародні організатори підтримують нас».
«Тут кілька важливих повідомлень в одному, — коментує ситуацію Остап КРИВДИК, політичний аналітик, активіст, публіцист. — По-перше, президентська охорона підтвердила той факт, що у Києві не можуть дати раду дорогам, тому Президент може їздити тільки цією дорогою й ніякою іншою. По-друге, що вертоліт Януковича або використовується в інших цілях, або це якийсь спосіб відмивання грошей. Бо насправді вертоліт купувався чи брався в оренду за ці шалені мільйони гривень на рік саме задля такої ситуації, яка нині склалася. Приблизно такою ж була мотивація побудови скандального вертолітного майданчика біля Верховної Ради». Остап Кривдик також наголошує, що ця ситуація є «поганим сигналом для тих, хто хотів би бачити, що Янукович змінюється». «Структури, які забезпечують його життєдіяльність, зокрема УДО, взагалі не відслідковують, якими питаннями займається Віктор Янукович, який зараз говорить про євроінтеграцію. А євроінтеграція — це не відміна спортивних подій через те, що так склалися обставин, євроінтеграція — це коли політик служить людям і не заважає їм, а шукає альтернативні шляхи. Тому Януковичу, якщо він євроінтегратор, варто було б своїм управлінням чіткіше пояснити, які пріоритети сьогодні має Україна, і відповідно корегувати свою життєдіяльність», — вважає політолог.
Зі свого боку голова правління ГО «Центр громадянських свобод» Олександра МАТВІЙЧУК торкається питання про законність такого обмеження. «У нас досі не врегульовані належним чином оці безпрецедентні перекриття доріг: хто має право, на який час, в якому порядку, чому «швидкі» мають стояти і чекати, поки проїдуть урядові кортежі? Тут питання не визначено. Але якщо порівняти з країнами, які є демократичними і де людина почувається вільно і захищено, то там такого, звичайно, немає», — пояснює правозахисниця. Вона також вважає ремарку про дороги — досить красномовною. «Це, звичайно, дуже показово, що в нашій країні є лише одна людина, яка не може їздити по наших дорогах, хоча всі українці можуть і змушені. Ми можемо згадати фотографії у соцмережах і ЗМІ, де мери міст і парламентарі інших країн пересуваються громадським транспортом, постійно їздять на роботу на велосипедах... В таких країнах і люди живуть краще. У нас же люди звикли терпіти багато речей. І не завжди готові відстоювати почуття власної гідності. Вони обурюються, сигналять цим кортежам, але ніхто не звертається із запитами, на яких підставах це було зроблено. Принаймні, мені не відомі такі випадки, що хтось намагався оскаржити ці обмеження у суді. Є надія, що ця ситуація, коли відміняються міжнародні спортивні змагання, бо Президент України не може проїхати дорогами власної країни, викличе суспільну реакцію...» — підсумовує Олександра Матвійчук.
