Учора в залі клубу Кабміну відбувся з’їзд усеукраїнської громадської організації «Рада з конкурентоспроможності індустрії інформаційних технологій України». Публіка зібралася поважна — науковці, представники вищої виконавчої (голова державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко) та законодавчої (народні депутати Віктор Янукович, Валерій Хомутиннік, Євген Царьков, Степан Давимука, Василь Хмельницький) влади, ІТ-компаній. Щоправда, представників великого західного ІТ-капіталу, який працює в Україні, як-от «Майкрософт» чи «Інтел», серед учасників автор цих рядків не побачив.
Експерти новоствореного об’єднання запропонували своє бачення розвитку індустрії інформаційно-комунікаційних технологій. Детальніше про ініціативу «Дню» вдалося поспілкуватися перед засіданням із головою ВГО «Рада з конкурентоспроможності...» Ігорем ЛИСИЦЬКИМ.
— Поясніть, для чого Україні нова стратегія розвитку ІКТ?
— Я б не наголошував на слові «нова». Якби попередні стратегії розвитку було реалізовано до кінця, результати теж були б хорошими. Ми вміємо багато говорити (і доволі правильно), але не вміємо, на жаль, доводити сказане до результату. Тож сьогоднішній з’їзд Ради з конкурентоспроможності ІКТ України присвячений презентації проекту програми, яка береться окреслити найважливіші для розвитку індустрії напрямки й довести їх до результату. Це — старт дискусії над програмою. Гадаю, ми відведемо близько місяця, щоб уся зацікавлена спільнота могла взяти участь у її розробленні, а потім — і в реалізації.
— Хто входить до Ради з конкурентоспроможності? Це галузеве об’єднання?
— Ні. Хоча на перший погляд за напрямком воно ніби й галузеве. Але насправді це — громадська організація, яка об’єднує фізичних осіб, котрим не байдужа доля індустрії ІТ. Це не бізнес-компанії. У 21 області в нас уже є представники. Це працівники університетської інфраструктури, профільних кафедр: проректори, директори інститутів, завідувачі кафедр, викладачі. Звичайно, входить і топ-менеджмент компаній.
— А представники влади серед членів Ради є?
— Вони в нас — у президії: голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко, народні депутати — Віктор Янукович, Євген Царьков, Василь Хмельницький, Валерій Хомутиннік, Степан Давимука.
— Те, що у складі Ради широко представлена університетська інфраструктура, означає, що ви зосередите свої зусилля передусім на розв’язанні кадрової проблеми галузі ІКТ: освіта, міграція...?
— Це основне з наших пріоритетних завдань.
— «День» неодноразово писав про прикрий парадокс української індустрії ІКТ. Наша держава входить до десятки світових лідерів з аутсорсингу. За такого потенціалу в нас мали б бути щонайменше два власні «Фейсбуки» чи «Гугли» (йдеться про вартість компанії на ринку). Натомість у нас — жодної. Чому?
— Аутсорсинг — це дуже важливе середовище для появи власних стартапів. Але її не достатньо. Поки ми не відповідаємо на питання організації життя, стартапи в нас не з’являться. Країни, які сьогодні успішні в продуктовому сегменті ІТ, мають культуру розв’язання проблеми організації життя бізнесу в глобальному масштабі. Один із модулів нашої програми — це створення інноваційної екосистеми.
— У чому основна проблема відсутності потужного продуктового майданчика в українському ІТ-секторі? Податкова політика?
— Ні. Податкова політика важлива насамперед для аутсорсингу. Проблема стартапів — у голові. Як розвивалися інші країни? Передусім вони були сильні економічно. ІТ-сфера обслуговувала інші галузі. Ми поки що лише намагаємося зачепитися за глобальний ринок.