Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Програма-мінімум»

28 лютого, 2004 - 00:00

Збудувати дім, посадити дерево, виростити сина... Усі ці слова знають, як азбуку. Така собі програма-мінімум, яку повинен виконати за своє життя «кожен справжній чоловік». А проте ще сто років тому одна дитина в міцній селянській українській родині — то був нонсенс. Бажали молодій парі «діточок, як зірочок», і таки виростали ті діти — без новомодних памперсів та каш швидкого приготування...

Перераховувати причини того, що сьогодні смертність у країні превалює над народжуваністю, можна довго. Однак вони всім відомі. Починаючи від соціальних — і закінчуючи пов’язаними власне з репродуктивним здоров’ям батьків. Інакше кажучи — їхньою здатністю довершити «програму-мінімум», давши початок новому життю. А це якраз виходить не у всіх...

Чи не пригадуєте ви собі такої історії: подружжя прагне мати дитину, та минає рік-два, а жінка не може завагітніти. З відчаю вона починає бігати по лікарях, проходити тести та обстеження, що їхню й назву вимовити важко. Потім — процедури, дорогі ліки. А результату — нуль. Медики радять пройти обстеження чоловіку, проте той, не зважаючи ні на сльози, ні на благання, з обуренням відкидає навіть саму думку про те, що з ним може бути щось негаразд. Аякже, він же почувається здоровим, і обов’язок свій подружній виконує. І ніколи навіть собі самому він не зізнається, що насправді просто боїться. Боїться пройти через увесь той медичний кошмар, через який пройшла дружина. А головне — боїться довідатись, що причина все-таки в ньому...

Справедливо пам’ятаючи про те, що виношування та народження дитини — то покликання жінки, ми іноді забуваємо, що зачаття передбачає рівноцінну участь двох. «Безпліддя — це проблема, яка в 70-ти випадках зі ста виникає з вини обох партнерів, — розповідає заступник начальника Сумського управління охорони здоров’я з організації медичної допомоги дітям та матерям Світлана Кривцун. — Але так уже склалося, що сам термін асоціюється насамперед з жінкою».

Учасники Сумського прес-клубу на одному із засідань вирішили порушити традицію і, на противагу стереотипу, зосередитися на репродуктивному здоров’ї чоловіків, обравши саме таку тему для обговорення. Тема, прямо скажемо, не з тих, які часто звучать, але від того вона не стає менш важливою.

Показник чоловічого безпліддя в Сумській області складає 49 на 100 тисяч осіб. Це більше, ніж у середньому по Україні, де він дорівнює 32,7. Однак це тільки видима частина айсберга. Чоловіки звертаються до медиків з приводу безпліддя дуже рідко. Обласний спеціаліст-сексопатолог Андрій Мірошниченко називає таке явище «психологічним вірусом». Чоловік не хоче йти до лікаря, бо почуває себе здоровим. Чоловік не хоче йти до лікаря, бо, скажімо, колишня дружина чи подружка від нього вагітніла... І навіть якщо при цьому він не став жертвою банального обману, що теж буває, слід знати: репродуктивне здоров’я — річ дуже делікатна. Є захворювання, здатні його порушити, а чи й знищити всього за 74 дні.

«Переконати чоловіка пройти комплекс обстеження буває дуже важко, — говорить Андрій Мірошниченко. — Так само важко переконати його пройти курс лікування, коли вже поставлено діагноз».

Терапія триває від одного до шести місяців. Нерідко люди, які вже розпочали лікування, кидають його на півдорозі: на медичні препарати не у всіх вистачає коштів. Тому говорити треба не про одну якусь окрему проблему, а про цілий комплекс. Між тим тільки в Сумській області близько 900 подружніх пар визнано безплідними...

Відтоді як в Україні започатковано мережу центрів планування сім’ї, покликаних надавати допомогу при порушеннях у репродуктивній сфері, діє такий заклад і в Сумах. За словами його завідувачки Вікторії Краснокутської, він входить до числа кращих. Серед переваг — належна укомплектованість високопрофесійними кадрами, можливість за наявності патології контролювати перебіг вагітності безпосередньо в стаціонарі. Та й деякі види обстежень, які, скажімо, в Києві обійшлися б пацієнту в 60—70 гривень, тут роблять безплатно. Що ж до ефективності лікування безпліддя, то вона становить 26,6% — досить добрий показник, якщо брати до уваги загальноукраїнський рівень. Очевидно, показник цей має бути вищим, але чимало позитивних фіналів «випадає» з поля зору лікарів. Успішно пролікувавшись за сприяння центру й отримавши довгождану вагітність, подружжя не поспішає «звітувати» про це. Однак за кілька років роботи спеціалісти Сумського центру планування сім’ї нарахували понад 140 «своїх» дітей — тих, які з’явилися на світ після відповідного лікування, пройденого парами, що до того вважалися безплідними.

Аналізуючи діяльність своїх колег-медиків, Вікторія Краснокутська відзначає, що зусилля їхні — серед іншого й у плані профілактичної роботи — не пропадають даремно. У навчальних закладах постійно читаються лекції та ведуться бесіди на тему запобiгання небажаної вагітності, захисту від венеричних захворювань тощо. Молодь почала частіше звертатися в центр планування сім’ї з приводу консультацій — ще до того, як почати статеве життя. Як наслідок профілактичної роботи, — значне зменшення кількості абортів, особливо серед дівчат-підлітків та на пізніх стадіях вагітності. А це у свою чергу прямо впливає на стан репродуктивного здоров’я населення: підраховано, що 70% безплідних жінок перенесли в минулому один або кілька абортів. Проте величезною проблемою сьогодні залишається поширеність хвороб, що передаються статевим шляхом (ХПСШ). Цифри вражаючі: за останні кілька років захворюваність на сифіліс зросла серед юнаків у 20 разів, серед дівчат-підлітків — у 31! Не слід забувати, що перенесені статеві захворювання якраз і є однією з основних причин безпліддя як у жінок, так і в чоловіків.

Але повернемось до сильної статі. Десяти відсоткам обстежених чоловіків з півтори тисячі тих, хто звернувся торік до Сумського центру планування сім’ї, поставлено діагноз «безпліддя». У переважній більшості випадків цей діагноз обумовлено запальними процесами внаслідок інфекційних захворювань, серед них і ХПСШ. Рідше спостерігається секреторна форма, при якій у чоловіка порушується здатність виробляти здорове сім’я, — як правило, внаслідок вроджених патологій. Лікарі називають ще й безліч інших причин: на репродуктивну функцію чоловіків шкідливо впливають стреси, вживання алкоголю та тютюнокуріння, навіть підсвідоме небажання мати дитину! Мимоволі подумаєш про справедливість трохи іронічного заклику «берегти чоловіків».

Сумщина належить до тих регіонів України, де депопуляційні процеси є особливо інтенсивними. До недавнього часу кількість новонароджених в області скорочувалася з кожним роком, зараз вона вперше почала зростати: торік народилося на 444 дитини більше, ніж у попередній. Певні надії щодо покращання репродуктивного здоров’я населення покладають медики на прийняту в Україні відповідну Національну програму. Принаймні за традиційної проблеми тільки часткового фінансування, нинішнього року вперше з обласного бюджету виділено близько двох мільйонів гривень цільовим направленням на виконання програми допомоги матерям і дітям. Допомога з боку держави — річ необхідна. Однак без відповідального ставлення до свого здоров’я з боку самих потенційних батьків очікувати поліпшення демографічної ситуації теж не доводиться. Так що попри спокусу з боку деяких чоловіків ототожнити проблему безпліддя з суто жіночим началом, багатьом з них таки доведеться перебороти «психологічний вірус» і звернутися до лікаря. «Програма-мінімум» того варта...

Алла АКІМЕНКО Суми
Газета: 
Рубрика: