Учора голова Кабміну на зустрічі з центральними та регіональними ЗМI продемонстрував країні досить-таки нестандартний підхід до виборчої кампанії, що його теж можна визначити як цілком цивілізований, але все ж таки досить больовий прийом по відношенню до одного з головних суперників «Нашої України» на виборах до парламенту та місцевих органів влади — Партії регіонів. Уряд зробив спробу (чи не запiзно?) перехопити ініціативу — вирвати з її рук головну ідеологічну зброю — монопольну ставку на регіональну політику. Чи вдасться? Відповіді залишилося чекати недовго...
Але що цікаво і, можна навіть сказати, похвально: викладаючи нові підходи до регіональної політики, прем’єр ніби зовсім забув про вибори та якусь там політику і кілька разів акцентував увагу саме на тому, що винайдений у надрах його уряду новий інструмент — договори уряду з місцевими органами влади про розвиток регіонів — діятимуть за будь-якого нового уряду та будь-якого складу обласних рад. I що в цьому поганого? Думається, навіть «регіонали- партійці» не заперечуватимуть, а у разі своєї перемоги просто візьмуть такий підхід на озброєння...
З іншого боку, договори про регіональний розвиток можна розглядати не тільки як зброю, спрямовану проти Партії регіонів, а й як щось на зразок ідеологічного містка, перекиненого до нинішнього суперника на той випадок, якщо після виборів обставини в парламенті складуться так, що більше ні з ким буде блокуватися. Вже лише те, як промовчав Єхануров, коли його попросили прокоментувати зустріч Юлії Тимошенко з одним із політиків, дозволяє припустити, що принаймні особисто він до союзу з політичною силою, очолюваною своєю попередницею в уряді, абсолютно не схильний. Крім того, вчора Єхануров дав неоднозначно зрозуміти та навіть запевнив, що вважає малоймовірним розпуск новообраного парламенту. «Я залюбки прочитав матеріали про витрати, політичні партії та блоки на вибори. Я так думаю, (парламент. — Авт. ) не захоче розпускатися», — сказав прем’єр журналістам.
Але повернімося до регіональної політики та задаймося запитанням: чи реально за допомогою цієї «донецької фішки» заробити щось на електоральному полі рівно за 20 днів до виборів також й іншим політичним силам? Думається, великої безпосередньої віддачі від двох договорів (із Харківською та Дніпропетровською областями) на виборах не буде. А ось те, що виборець у регіонах побачить, що уряд думає не лише про сьогодення, а й про завтрашній день, — може справити хороше враження.
Утім, нам доведеться читача трохи розчарувати. Безумовно, регіональна політика — важлива складова діяльності уряду та його взаєморозуміння з місцевою владою. Без неї державна влада різних рівнів гребтиме в різні сторони, що для країни просто згубно. Але, з іншого боку, договори уряду з регіонами — це не більше ніж папір із підписами в красивій папці. Річ у тому, що порядок, обсяг, форми та терміни фінансування спільних заходів визначаються сторонами (читаємо це в повідомленні прес-служби Кабміну) відповідно до держбюджету та місцевих бюджетів, а також з урахуванням коштів приватного сектора й міжнародної технічної допомоги. Знову «закордон нам допоможе»... Не випадково голова Харківської облради Олег Шаповалов зазначив при підписанні договору (Єхануров справедливо кваліфікував цей документ як договір про наміри), що в області і без того здогадалися закласти до бюджету кошти на підтримку науки. До речі, Шаповалов також наголосив, що перші договори укладають саме зі східними областями, що, на його думку, свідчить, що про сепаратизм там йтися не може. (Єхануров спробував це твердження тут же оспорити, але, схоже, розсудливо утримався від дискусії з цього болісного питання).
Цими днями привід для серйозної дискусії підкинув також міністр фінансів Віктор Пинзеник, який перебуває у відпустці. Він пропонує усунути від бюджетного процесу не кого-небудь, а парламент. Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», прем’єр свого міністра явно не підтримав, хоч і не приховував, що сподівається на деякі новації в бюджетній резолюції на 2007 рік. За його словами, Україні слід би вивчити досвід Iндії, де парламент цілком присвячує бюджету одну з сесій, що так і називається — бюджетною. Думається, саме на цій сесії все ж таки вирішуватимуть основні проблеми регіонів.
