У Дніпропетровському художньому музеї відкрилася виставка, присвячена 400-річчю від дня народження великого голландського живописця Рембрандта Харменса ван Рейна. На ній уперше експонується невідома раніше картина, написана знаменитим художником, — невеликий портрет молодої жінки з ніжним овалом обличчя, трішки сумними очима, затіненими полями капелюха, й ниткою перлів на відкритій шиї. Історія появи цієї картини в запасниках музею не зовсім звичайна.
Майже чотири десятиріччя тому, 1968 року, у Дніпропетровський художній музей зайшов чоловiк, який приніс розколоту дерев’яну дощечку, де невиразно вгадувалося написане масляними фарбами зображення. Головний охоронець музею Семен Шило за чисто символічну плату, якої вистачило б на купівлю пляшки горілки, придбав у відвідувача раритет. Після цього дощечка багато років пролежала в сховищі, поки одного разу не потрапила на очі тому ж охоронцю, який вирішив уважніше розглянути придбання. Яким же було його здивування, коли під розмитим шаром бруду в правому верхньому кутку проступив напис: «Rembrandt 1632». Відновлювати картину далі в музеї не зважилися, а звернулися за допомогою до київських колег-реставраторів. Повний цикл робіт над нею дозволив побачити чудову майстерність живописця — на дощечці виявився жіночий портрет, написаний, очевидно, в стилі голландської школи.
Проте, за словами директора музею Володимира Кулічихіна, існували великі сумніви щодо автентичності картини — дуже неймовірною здавалася знахідка витвору Рембрандта в українській глибинці. До того ж відомо, що й у його часи було немало підробок, підписаних ім’ям великого художника.
Остаточний вердикт винесли московські мистецтвознавці з Музею образотворчих мистецтв імені О. Пушкіна, куди картину відвіз у простому портфелі Володимир Кулічихін. Головний знавець Рембрандта — Ксенія Єгорова — вивчила дошку з портретом уздовж і упоперек, причому із застосуванням новітніх методик і обладнання. Лабораторні дослідження й хімічний аналіз показали, що використані для написання картини фарби повністю відповідають вказаній даті. Автентичність підпису Рембрандта експерти також підтвердили. Практично повністю відповідає стилю великого майстра й техніка накладення мазка. Немає нічого дивного також у тому, що портрет написаний не на полотні, а на дерев’яній дошці — у ті часи це було звичайною практикою. У комплексі, зазначає В. Кулічихін, все це дає підстави говорити про автентичність картини, причому з дуже високою ймовірністю.
У Дніпропетровському музеї досі зберігалися лише два офорти Рембрандта, однак написаних маслом робіт геніального художника не було. Проте подібним може похвалитися далеко не кожний музей. Для збереження картини нещодавно був виготовлений спеціальний футляр, здатний захистити її від згубного впливу вологості. «На жаль, зазначає директор, історія знайденого портрета поки абсолютно не досліджена, як не відомий і шлях, яким він опинився в Україні. Можливо, це був етюд, створений при написанні іншої картини. Все це дослідникам доведеться з’ясувати в майбутньому».
