Наприкінці минулого тижня уряд України збільшив терміни сплати ренти за транспортування нафти магістральними нафтопроводами України. Такі зміни, за повідомленням прес-служби уряду, внесені в положення про порядок розрахунку та сплати рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами по території України. Крім того, до положення внесені зміни, передбачені держбюджетом України на поточний рік. Як повідомлялося, в бюджеті-2005 передбачене збільшення з 1 січня рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами на 30% — до $0,89 за тонну.
Чи не пов’язане зростання «терпимості» бюджету зі зростанням транзитного нафтового тарифу? Адже в уряді не можуть не усвідомлювати, що таке різке підвищення викличе чималі ускладнення в компаній-нафтотрейдерів, із якими він у нещодавньому минулому успішно співпрацював. У результаті сьогодні в Україні, на думку експертів, є всі передумови для зниження цін на нафтопродукти. Причому головними чинниками для цього має стати насичення ринку нафтопродуктами в зв’язку з виходом на підвищені обсяги переробки нафти українськими нафтопереробними заводами, а також сезонне зниження споживання. Січневі ресурси нафти законтрактовані нафтопереробними заводами за ціною $200—215 за тонну, тоді як ціна у роздробі залишається на листопадовому рівні, коли ціна нафти становила $280—300 за тонну. Як вважає виконавчий директор консалтингової компанії UPECO (Київ) Сергій Куюн, «сьогодні спостерігається певна компенсація за літньо-осінній період, коли рентабельність роздрібних мереж, особливо НПЗ, була зниженою або навіть негативною через держрегулювання». Коментуючи ситуацію на ринку нафтопродуктів, експерт відзначив, що ціни в оптовій торгівлі на початку січня суттєво знизилися й треба чекати аналогічних процесів у роздрібній торгівлі.
Отже, уряд, підвищуючи тариф на транзит нафти, зриває окреслену тенденцію до зниження цін на нафтопродукти та стимулює зростання інфляції, оскільки бензин і дизельне паливо є енергоресурсами, що закладають цінову траєкторію для безлічі інших товарів, які виробляють і споживають у країні.
До речі, Одеський морський торговий порт за підсумками минулого року (порівняно з 2003 роком) зменшив переробку нафти на 19,8%. У січні — грудні тут було перероблено 10,79 млн. тонн нафти, тоді як за аналогічний період 2003 року — 11,29 млн. тонн. Падіння обсягів переробки нафти в Одеському порту пов’язують насамперед зі збільшенням із початку року тарифів на перевезення міжнародних залізничних вантажів, що прямують із Росії або до цієї країни.
Тепер на обсяги нафти, що переробляється в Україні, почне впливати й новий транзитний тариф на її прокачування трубопроводами?
Коментуючи «Дню» цю ситуацію, екс-віце-прем’єр і голова парламентського комітету з питань ПЕК Андрій Клюєв наголосив, що вважає таке рішення дуже ризикованим і непродуманим. Зі слів Клюєва, він завжди був противником підвищення тарифу на транспортування нафти, особливо в нинішній ситуації, коли спостерігається падіння світових цін на нафту і світова кон’юнктура ще не встоялася. А попереду, сказав Клюєв, рішення ОПЕК про зниження обсягу видобутку. Водночас, на думку голови комітету, Росія є великим монополістом для поставок нафти не тільки в Україну, а й у Європу. Як вважає Клюєв, підвищення транзитних тарифів на прокачування нафти, може змусити Росію ухвалити рішення про пошук обхідних шляхів поставки нафти до Європи. Клюєв сказав, що завжди був проти підвищення тарифів і додав: «Якби я залишався віце- прем’єр-міністром, таке рішення не було б прийняте».
