Повний перехід на зовнішнє оцінювання Україна планує втілити протягом трьох років. Для порівняння, у США подібну систему відпрацьовували щонайменше років п’ять. У нас минулого року вперше наважилися на тестування близько восьми тисяч школярів, а сьогодні відповідати на тести з української мови прийшли 44 тисячі абітурієнтів. Учора підсумки зробленої роботи підводили в урядовому комітеті із питань гуманітарної та соціальної політики.
За словами міністра освіти й науки Станіслава Ніколаєнка, закиди щодо недосконалості, непродуманості тестів абсолютно безпідставні: урядова комісія з питань оцінювання якості освіти працює безперервно близько року, та й сам міністр чи не щодня має наради й консультації з цього приводу.
Зрозуміло, що у процесі роботи над технологією виявилося чимало проблем, які неможливо було передбачити. Наприклад, діти не хочуть, щоб результати тестів оприлюднювалися — і цього року вони не будуть розголошені. Вчителі, зі свого боку, переймаються тим, чи не буде претензій до них, якщо випускники ці тести провалять. Батьки хвилюються, наскільки тестові завдання відповідають шкільній програмі, чи захочуть в університеті зарахувати дитину за цими результатами. «Приймати результати зовнішнього оцінювання усі університети зобов’язані ще з минулого року, — пояснює С. Ніколаєнко. — До тих, хто не визнає оцінок, будуть застосовані серйозні санкції». Не варто хвилюватися й через те, що дітям, які не проходять тестів, може не вистачити бюджетних місць: держзамовлення цього року складає понад 140 тисяч студентських вакансій, і дуже малоймовірно, що школярі із сертифікатами зовнішнього оцінювання прийдуть в один ВНЗ або на одну спеціальність. Втім, гарна оцінка в тесті не повністю гарантує вступ до вузу: за словами В. Кириленка, цього року університети ще зможуть вносити деякі додаткові завдання і вводити власні коефіцієнти відповідності оцінки за тест і оцінки на іспиті.
Тестування пройдуть із трьох предметів — української мови, математики та історії, які є профільними для більшості спеціальностей. Тест з української мови складається із двох частин: власне питань із варіантами відповідей, які ховають за сімома замками, і невеликого творчого завдання, за яким перевірятимусь знання граматики, стилістики, контролюватимуть логічність викладу.
«Цьогорічний проект — пробний, але ми намагалися працювати якомога ретельніше, — зазначив віце-прем’єр- міністр із гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. — Наступного року зовнішнє тестування буде запроваджене скрізь, тому ми просто не маємо права на помилку». Усього на підготовку цьогорічного тестування із урахуванням його широких перспектив бюджетом передбачено 42 мільйони гривень. Значна частина цих коштів пішла на закупівлю спеціальної техніки для кодування робіт, розробки тестів, систем машинної перевірки завдань. Не дивно, що один із головних аргументів на користь зовнішнього оцінювання — висока якість і повна конфіденційність тестів. Останню охороняють із особливою ретельністю: за словами директора Центру оцінювання якості освіти Лілії Гриневич, учора тести під охороною співробітників МВС та СБУ розвезли по пунктах тестування. До того ж самі пакети виготовлені так, що приховати несанкціоноване відкриття неможливо, зате доволі просто з’ясувати, на якому саме етапі було порушено таємницю. До слова, розкриття змісту тестів тягне за собою кримінальну відповідальність.
Однозначною перевагою зовнішнього тестування науковці вважають виведення повністю об’єктивної оцінки знань випускника. Процедура оцінювання доволі складна, зате більш прозора і дозволяє уникнути різних негативних явищ при вступі — наприклад, корупції на іспитах. Об’єктивність перевірки гарантує система кодування результатів: аж до передачі їх у школи ніхто не знає, кому яка робота належить. У той же час кожну роботу перевіряють двоє різних екзаменаторів. Якщо їхні оцінки розходяться, вирішальне слово надається третьому фахівцю. Тести складали самі викладачі безпосередньо за програмою середньої школи. Щоб отримати високий бал, зовсім не обов’язково виконувати абсолютно усі завдання: вони складені із урахуванням різних рівнів складності, і тільки іноді розглядають питання більш глибоко, не виходячи в той же час за межі шкільного курсу. До самого тестування сьогодні залучені понад шість тисяч спостерігачів-інспекторів. Перевірка робіт триватиме близько двох тижнів — цим займаються спеціально підготовлені вчителі, викладачі навчальних закладів, науковці.
Принципи відбору школярів прості: взяти участь у тестуванні міг кожен школяр, який вчасно подав відповідну заяву. За словами міністра освіти, інформація про умови і строки проведення тестів була поширена в усіх без винятку школах. Однак насправді охочих пройти тест виявилося значно більше, і організатори обмежили кількість учасників за територіальним принципом. Кожне обласне управління освіти обрало певні райони чи школи, учні яких візьмуть участь у тестуванні. «Для нас важливо відпрацювати технологію — від подання заяв до визначення результатів, — говорить міністр, — а найзручніше це робити із окремими адміністративними одиницями».
Цього року випускники, які пройдуть тестування, ще мають вибір — показувати сертифікат вступній комісії чи ні. Наступного року тестування стане обов’язковим для всіх без винятку випускників. У найближчі роки в Міносвіти планують провести зрізи знань за технологією зовнішнього тестування у четвертих та дев’ятих класах, щоб з’ясувати, наскільки рівень і якість освіти відповідають стандартам. Згодом подібні експерименти будуть запроваджені й у вищій школі.
