Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Семюель Пітер і «вчитель фехтування»

Володимир Кличко перебоксував «Нігерійський кошмар»
27 вересня, 2005 - 00:00
ТРАДИЦІЙНИМ КОЗИРЕМ ТЕМНОШКІРИХ БОКСЕРІВ ВВАЖАЄТЬСЯ ВИТРИВАЛІСТЬ. УКРАЇНСЬКИЙ БОКСЕР ДАВ СУПЕРНИКУ НЕ ТІЛЬКИ УРОК ТЕХНІКИ І ТАКТИКИ БОЮ, А Й ПОКАЗАВ УМІННЯ ТРИМАТИ УДАР / ФОТО РЕЙТЕР

Експерти були категоричними: «Семюель Пітер — майбутнє суперважкого дивізіону. Він без великих зусиль «з’їсть» Кличка не пізніше 5—7 раундів». Букмекери, які спочатку віддавали перемогу Володимирові, перед натиском великих спеців — таких, як Грегорі Леон, Хосе Агірре, Боб Браун з авторитетного boxingtalk.com, не утрималися. Ставки на перемогу Пітера в серпні приймалися з коефіцієнтом 1,75, тоді як коефіцієнт на перемогу Кличка- молодшого становив вельми значні 3,25. Поставивши на колишнього чемпіона світу Кличка, можна було отримати вдвічі більше, аніж якби виграв молодий і необстріляний у боях такого рівня Пітер. Ближче до бою коефіцієнт трохи вирівнявся, але нігерієць до останнього вважався фаворитом. Цікава деталь: шанувальники обох боксерів одностайно сходилися в думці, що 12 раундів бій не триватиме. Зокрема, подекуди ставки на повний бій зашкалювали за 1 до 8.

Боязкі заперечення відкидалися з тією категоричністю, якою так славляться американські експерти від боксу. Прекрасний джеб Володимира, можливо, кращий у дивізіоні з моменту відходу Льюїса, всерйоз не розглядався. Як же, Пітер — найгрізніший панчер. Варто йому лише раз влучити у підборіддя, як Володимир впаде, як повалене дерево. Але Володимир не звалився. Він побував у трьох нокдаунах, із яких, за великим рахунком, справжнім можна вважати лише третій. Він падав, підіймався, знову падав. Слово «звалився» тут не пасує. Практично ніяких грубих помилок. Фактично лише одна, але така, що мало не стала фатальною. У десятому раунді, після хорошого влучання «Нігерійського кошмару», Володимир почав відходити по прямій. (Це його старий гріх, не викоренений дефект любительської європейської школи). На наше щастя, Пітер, який побіг добивати приголомшеного суперника, зміг дістати підборіддя Кличка не акцентовано, лише за дотичною. Вчасно на допомогу прийшов гонг про закінчення раунду. Вирішальним став одинадцятий раунд. Уже після бою Володимир признався, що стратегія, розроблена на бій тренером Емануелем Стюартом, була не особливо характерною для «раннього» Кличка. Не сильно вкладатися в удари, щоб не «вимахатися», пострілювати джебом, утримуючи Пітера на дистанції та після кожної своєї атаки не чекати відповіді, а йти в клінч. Ось ці обійми і зіграли вирішальну роль. Не особливо досвідчений тактично Пітер до такого прийому Володимира так і не пристосувався. І свої страшні гаки всаджував в основному в повітря або захист Кличко — плече і рукавички.

Всі троє суддів були одностайними і віддали перемогу Володимирові за очками 114—111. Фехтувальник виявився сильнішим за лісоруба, і це, в принципі, правильно. Бо рубати ліс може навчитися кожен, якщо природа силою не обділила, а осягнути всю тонкість «кулачного бою» дається небагатьом. Цей бій був найбільш очікуваним у важкій вазі за довгий час, і він виправдав очікування. У ньому вирішувалося, кому ж бути спадкоємцем престолу.

Відразу після бою пристрасті вляглися. Володимир сказав, що отримав задоволення від боксу і тепер готовий битися з ким завгодно. Він також зазначив, що дав відповідь скептикам щодо своєї психологічної стійкості та фізичної витривалості, пройшовши 12 раундів, при цьому не забувши додати, що Пітер дуже сильний противник, але часто порушував правила і бив у потилицю. Семюель, який ображав Кличка декілька місяців поспіль, порівнюючи його з «ходячим трупом», нарешті зміг пояснити все адекватно. «У деяких епізодах я не зробив того, що мав зробити. Але я тричі відправляв його на підлогу, а сам витримував його кращі удари. Я виходив на ринг за перемогою, але сьогодні він виявився кращим за мене. Раніше я не зустрічався з суперниками такого рівня, і цей бій багато чого мене навчить».

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: