Як з погляду здорового глузду — невідомо, але те, що розміри прибуткової частини бюджету-03 у варіанті профільного комітету Верховної Ради парламентаріїв спокушають більше, ніж в урядовому — факт. У четвер пропозицію новообраного прем’єра Віктора Януковича відкласти друге читання головного державного кошторису на тиждень народні депутати ухвалили лише частково. Точніше — було відкладено на третє читання структуру витратної частини «засіків Вітчизни». Факт, сам по собі, не стільки несподіваний (новий глава уряду, логічно, захотів детально вивчити хто, з якою метою і в яких обсягах претендує на державні гроші), скільки неоднозначний. Третє читання має стати безумовною кульмінацією бюджетних торгів, а його вихід джерела близькі до керівництва бюджетного комітету в останні дні схильні розглядати у контексті урядової ротації. Голосування у другому читанні тільки прибуткової частини може бути прямим підтвердженням цьому. І непрямим (але дуже відвертим) — тому, що, чим більші прибутки держави, тим усім зацікавленим у розподілі грошей краще. А як це відбуватиметься, сьогодні не в змозі визначити ніхто. Перший заступник глави бюджетного комітету і не останній «регіонал» Валерій Коновалюк з цього приводу висловився досить відверто: мовляв, реалії вимагають професійного підходу до економічних реформ, а наболіле питання — вугільна галузь — «вимагає кардинального реформування». Отже виключати, що цей і деякі інші напрями «кардинального реформування» супроводжуватимуться додатковим «кардинальним фінансуванням», не доводиться.
А ось голосування окремо взятої прибуткової частини у виконанні профільного комітету стало індикативним: «за» проголосували 272 народних депутати, тоді як «за» підтримку урядового свої голоси віддали тільки три парламентарії. Таким чином, якщо нічого не зміниться до третього читання, прибутки державного бюджету становитимуть 54,77 млрд. грн. (41.42 млрд. — за загальним фондом, 13.35 млрд. грн. — за спеціальним). Раніше визначений урядом бюджет, як дефіцитний, стає профiцитним (прибутки, загалом, перевищать витрати на 567,9 млн. грн.) Не будемо у черговий раз аналізувати, яким чином ці 54,77 млрд. грн. збиратимуть і за рахунок чого визнали можливим збільшити прибутки бюджету номінально на 6,3 млрд. грн. Хоч озвучене Петром Порошенко рішення комітету: обкладати за нульовою ставкою ПДВ операції з продажу природного газу, імпортованого на територію України, не зменшуючи, таким чином, прибутки бюджету, і зупиняючи зростання недоплати по ПДВ у НАК «Нафтогаз України», — вразило.
Абстрагуючись від персоналій, Сергій Терьохін (що жодного разу в житті не голосував «за» проект бюджету, депутат-економіст) сказав «Дню», що розробкою «економічної Конституції» у нас у державі займаються з будь якого погляду (тільки не з фінансового). При цьому, підрахунки і доповіді як представників уряду, так і народних депутатів містять, м’яко кажучи, величезні неточності, а, часом, і, як сказав депутат, «повний абсурд». Так, наприклад, за його інформацією, при підготовці проекту бюджету-03 Кабінет міністрів прибуткову частину порахував просто і непрофесійно: врахував індекс інфляції і розміри податкової недоплати. Парламентський варіант бюджету С. Терьохін назвав «популізмом», урядовий — «кошмаром». Обидва — «написаними в інтересах конкретних сил». Хочеться вірити, що хоча б у термінах професійної, обгрунтованої підготовки документів такого роду у державі («у кращому випадку — через десять років»), успішний лобіст інших економічних законів помилився.
