Вирує XXI Московська міжнародна книжкова виставка-ярмарок. Президент України надіслав вітання. В шести павільйонах розташовано понад 180 тисяч найменувань нових книжок із 82 країн світу. Загальна виставкова площа ММКВЯ складає 33 500 кв. метрів. Це найбільший результат за весь час існування цього книжкового форуму. Окремий 58 павільйон господарі книжкового форуму віддали експозиції України, яка цього року стала почесним гостем виставки.
— Ми з вдячністю відгукнулися на запрошення стати почесним гостем виставки-ярмарку, — наголосив на брифінгу з нагоди відкриття виставки та проведення в її рамках Дня України Анатолій Мураховський. — Найкращі свої видання привезли сюди понад 20 видавництв, у яких є бажання налагодити ділові стосунки з російськими книгорозповсюджувачами.
До речі, організатори виставки до останнього не вірили, що Україна все ж таки приїде в Москву. Іноземні журналісти з Німеччини, Австрії, Китаю не раз запитували представників української делегації, чи не було заборон з боку української влади на участь у виставці у зв’язку з останніми політичними подіями в Україні та погіршенням російсько-українських стосунків. «Доводиться неодноразово пояснювати, — говорить директор департаменту книговидавничої справи та преси Валентина Бабилюлько, — що найкращим дипломатом між країнами завжди була й буде книга. Вона об’єднує, а не роз’єднує людей, нагадує про справжні людські цінності».
Саме на цьому наголошував і під час церемонії відкриття виставки міністр зв’язку і масових комунікацій Російської Федерації. «Ми дуже раді тому, що цього року Україна є почесним гостем нашого книжкового форуму, — зазначив пан міністр. — Не можна розпізнати ту грань, де закінчується Україна і починається Росія, і навпаки. Пушкін, Гоголь, Шевченко, Сковорода... Адже ми не ділимо їх між собою. Хіба так важливо, хто де народився, вчився, прожив ту чи іншу частину свого життя? Джерело мудрості, яке несе в собі книга, нескінченне. І тільки коли ми намагаємося його поділити, воно мілішає. Ми раді бачити успіхи України у видавничій справі. Цього року гран-прі міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» завоювала книжка саме українського видавництва «Грані-Т». І, мабуть, є в цьому якась символічність, що найкращою книгою названо «Петербургские повести» Миколи Гоголя, яку проілюстрував художник Чаришніков. Це видання, яке варте такої високої нагороди».
Першими українську експозицію відвідали керівники офіційних делегацій країн-учасниць Московської виставки. Їх зацікавили політичні видання «Саміт-книги», особливо — книга українського журналіста Віталія Портнікова «Почему Медведев?». Представники російської сторони навіть погортали її сторінки. Зупинилися гості й біля стенду видавництва «Фоліо», видавничого дому «Личности», яке спеціалізується на випуску біографічної літератури. Міністр зв’язку та масових комунікацій РФ Ігор Щоголев сказав, що він обов’язково повернеться до деяких стендів, щоб купити тут книжки. Особливо його вразили видання видавництв «Грані-Т», «Балтія-друк». Він навіть запитав, де друкувалися ці книжки. «Невже в Україні? Оце так якість!» — не зміг стримати свого здивування міністр. І його можна зрозуміти, адже раніше видання такої якості виготовлялися лише за кордоном.
Вразила присутніх і фотовиставка газети «День», яка прикрасила зал презентацій. Керівник Федерального агентства з друку та масових комунікацій Михайло Сеславинський, зокрема, сказав, що «Україна представлена у цих фотороботах не під казенною призмою, а через людські обличчя». А роботу Сергія Несторенка «Українці — читайте!», на якій зображено малюка з книгою, відвідувачі виставки назвали фотосимволом Московської книжкової виставки.
Українські видавці не скаржаться на відсутність уваги відвідувачів. До українських книг ідуть росіяни та іноземні гості виставки. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Російській Федерації Костянтин Грищенко пожартував, що навіть трошки попрацював гідом на виставці — показав дорогу до 58-го павільйону китайським громадянам, які заблукали на величезній території Всеросійського виставкового комплексу.
Дуже добре, що відвідувачі мають змогу купити українську книгу. У минулі роки вони знайомилися лише з виставковими експонатами, які були в одному примірнику. За словами директора видавничого дому Києво-Могилянської академії Віри Соловйової, вже за перший день миттєво розійшлася книга «Доба гетьмана Мазепи у документах». Відвідувачі запитують та купують іншу історичну літературу — «Хроніку європейської Сарматії» — унікальну робот італійця Олександра Гвиньїні, яка вперше побачила світ у 1611 році у Кракові, «Історію українського козацтва». До речі, перший том цієї історії було презентовано минулого року на Московській виставці. І тоді читачі навіть склали та передали список із 300 осіб, щоб першими отримати книгу цього року.
Студентки Московського державного університету Лариса Волинцева та Наталка Петрова дізналися про українську експозицію з телерепортажу й прийшли у 58-й павільйон за «Євгенієм Онєгіним» українською мовою. На жаль, придбати цю книжку ще не можна: видавництво «Успіх та кар’єра» презентувала на виставці лише сигнальний примірник. У книжці твори Пушкіна подано мовою оригіналу та у перекладі українського поета-класика Максима Рильського. Ілюстровано книжку малюнками самого Пушкіна та талановитою російською художницею, яка, на жаль, зовсім юною пішла з життя — Надєю Рушевою. Потримавши в руках це чудове видання, московські студентки пообіцяли прийти за ним наступного року.
Біля стенду державного науково-виробничого видавництва «Картографія» відвідувачі виставки з великою цікавістю гортають сторінки величезного Національного атласу України, купують яскраво видані карти українських міст. Подружжя москвичів — Юрій Лабінцев та Лариса Щавинська – запитують план міста Трускавець. Виявляється, планують поїхати туди на відпочинок. Але цікавість до української книги у них професійна. У їхній домашній бібліотеці нараховується близько десяти тисяч назв книжок. І десь п’ята частина книжок — українською мовою. Ось і на цій виставці подружжя придбало українських книжок на суму, яка дорівнює десь 200-м доларам. Кажуть, що ціни на українську книгу порівняно з російською не дуже високі. Їх цікавить передусім історична, культурологічна література. Юрій Андрійович Лабінцев — культуролог, славіст, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН, професор, академік Державної академії слов’янської культури. Він автор близько 600 робіт і брошур, опублікованих понад десятьма європейськими мовами. Росіянин за національністю, він стояв у витоків створення в Москві різних українознавчих організацій, зокрема, Російської асоціації україністів. Його дружина — теж культуролог, славіст, фахівець у галузі інформатики та комунікаційних процесів, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН. В авторському доробку Лариси Щавинської — понад 300 статей, значну частину яких присвячено історії української культури та білорусько-українському культурному співробітництву.
Москвич Василь Євтушенко – пенсіонер, відвідує кожну Московську книжкову виставку і обов’язково шукає українські книжки, адже він родом із Сумської області. Дуже радіє, що цього року Україна — почесний гість ярмарку. На брифінгу української делегації з нагоди відкриття виставки він навіть взяв слово і щиро дякував землякам-українцям за те, що прийняли пропозицію росіян і приїхали на виставку. Непокоїло його лише те, що, на його думку, як у Москві, так і у Всеросійському виставковому центрі недостатня реклама участі України у книжковому форумі.
