Неабиякі пристрасті розгорілися на одній із містобудівних рад Києва. Парафія храму Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі виступила замовником проекту будівництва храму-каплиці на вулиці Гончара, 55б. Аргументація представника духовенства така: колись у Києві було три однойменнi храми, і сьогодні настав час відновити втрачену пам’ять будівництвом нової церкви. До того ж неподалік знаходиться будівля МНС. Співробітники та родичі загиблих при виконанні службових обов’язків можуть згадати тут покійних, замовити панахиду.
Однак на весь досить великий багатоповерховий масив тут залишився лише один сквер. Саме на його території планується звести об’єкт духовності, чомусь названий замовником храмом-каплицею. Тим часом відомо, що храм і каплиця — різні речі, й духовним особам про це відомо краще, ніж іншим. Одна справа — затишне місце, де можна просто поставити свічку й прочитати молитву. І зовсім інша — церква, куди прихожани збираються на літургію, приходять у дні великих релігійних свят, проводять Хресний хід. Судячи з проекту, тут планується зведення саме храму. Не треба бути дуже проникливим, щоб передбачити, що від зелених газонів скверу в густонаселеному районі незабаром не залишиться й сліду.
Представник громадськості, який був присутній на міськраді, висловився категорично проти здійснення цього проекту. І пред’явив документ, який свідчить, що така сама й думка 98% опитаних жителів сусіднього району. Набагато важливіше, щоб у сквері могли спокійно гуляти мами з малолітніми дітьми — це останній зелений куточок у всій залізобетонній окрузі. Крім того, згідно з діючими правилами забудови, у скверах і парках взагалі заборонене будь-яке будівництво об’єктів, не пов’язаних з обслуговуванням відпочивальникiв. Думається, що до таких храми вже ніяк не відносяться. А тому можна вважати, що рішення про виділення земельної ділянки прийняте з порушеннями і не є чинним.
Виступаючі також зазначили, що на вулиці Гончара ніколи не було церкви, а тому дещо дивно говорити про відновлення втраченого. Словом, після наведення безлічі аргументів «за» і «проти», вихід несподівано було знайдено: поставити спроектований об’єкт на розі вулиць Гончара і Б. Хмельницького — там, де сьогодні стоїть пам’ятник Зої Космодем’янській. Щоправда, і в цьому випадку може йтися лише про будівництво каплиці.
