Намагаючись зберегти добру репутацію соціології як науки загалом та вітчизняних професійних соціологічних служб в період передвиборчої кампанії зокрема, а також з метою захисту суспільної думки від заздалегідь фальшивої викривленої інформації представники Соціологічної асоціації України оголосили вчора на прес-конференції про проведення добровільної громадської акредитації соціологічних установ. На думку представників Асоціації, це допоможе журналістам, політикам та громадянам України, які цікавляться громадською думкою, відрізняти професійні матеріали опитувань від непрофесійних, а частіше — просто видуманих. В Асоціації вже акредитовані Інститут соціології НАН України, Київський міжнародний інститут соціології, Український інститут соціальних досліджень, Центр «Соціальний моніторинг», компанія «Социс», Центр соціальних експертиз і прогнозів при І-ті соціології, соціологічний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Східноукраїнський фонд соціальних досліджень. Ведеться розгляд заяв на акредитацію ще декількох організацій. У заяві, розданій на конференції, «акредитовані» соціологи звертаються до засобів масової інформації з проханням вказувати при оприлюдненні соцопитувань, чи акредитована в САУ установа, що проводила дослідження. В даному випадку асоціація виступає у ролі такого собі «знаку якості». Крім цього, асоціація збирається взяти на себе функцію громадського контролю за дотриманням професійної етики як окремих соціологічних служб, так і ЗМІ, що використовують чи продукують фальшиві результати опитувань, і обіцяє «ловити за руку» ошукачів від соціології.
Науковий експерт фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, відслідковуючи публікації соцопитувань у ЗМІ, вивела деякі тенденції: перша — соціологічні рейтинги не подобаються жодному з кандидатів, крім тих, хто займає перше місце в рейтингах; друга — соціологічні рейтинги не подобаються жодному з передвиборчих штабів, крім тих, чиї «лідери» посідають перше місце; і третя — соціологічні рейтинги не подобаються жодному із ЗМІ, крім тих, які працюють на політичну силу, яка займає перше місце в цих рейтингах. Виходячи з цих законів, І. Бекешкіна помітила ряд стратегій, за допомогою яких ЗМІ та штаби політичних сил створюють свою «соціологію». Стратегія перша полягає в тому, щоб «мочити» всіх соціологів, кажучи, що всі вони куплені. Стратегія друга передбачає проведення соціологічного дослідження зусиллями своєї команди. Як правило, за словами соціолога, такі опитування дають політичним силам «правильні» результати (тобто, якщо не перше місце в рейтингу, то друге — після комуністів). І третя стратегія — друкувати видумані дослідження з посиланням на фірму, яка не існує.
