15 червня на сцені Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки відбудеться бенефіс Ганни Варпаховської
Даватимуть «Дядечків сон» за Ф.Достоєвським. На кону царюватиме прекрасна артистка Ганна Варпаховська. Вона вихованка Театрального училища ім. Б. Щукіна при Московському театрі ім. Є. Вахтангова, протягом майже чверті століття — окраса Московського драматичного театру ім. К. Станіславського. На київську сцену, наче метеор, Ганна Леонідівна увірвалася у листопаді 2007 року (тоді відбулася прем’єра спільної міжнародної вистави «Бабине літо» А. Менчелла, яку зробили майстри Театру ім. Лесі Українки та Російського драматичного театру ім. Л. Варпаховського з канадського Монреаля). Ганна Варпаховська фантастично зіграла в цій виставі головну роль — Люсіль.
Минулого року дружба двох колективів продовжилася: відбувся другий спільний творчий проект — постановка «комічного роману» Ф. Достоєвського «Дядечків сон». Її здійснив канадський режисер Григорій Зіскін, який, до речі, є братом Ганни Варпаховської. У цій виставі актриса грає «Наполеона у спідниці» заштатного містечка Мордасова мадам Москальову.
Що ж можна сказати про цих двох згаданих персонажів, представлених київській публіці Ганною Леонідівною? Перш за все, варто відзначити, що актриса тонко та рельєфно знайшла деталі сценічного зображення своїх героїнь. Обидві вони: Люсіль і Москальова — педантичні, по-аристократичному підтягнуті, одягнені в своєрідну броню неприступності. Актриса використовує різні барви: комізм, іноді відвертий фарс вдало поєднує з трагікомізмом і драматизмом.
Ганна Варпаховська — майстер перевтілення. Коли вона на сцені, це завжди незабутня зустріч із Театром з великої літери; тоді зникає одноманітність і сірість, вирують пристрасті, а глядачі із захопленням слідкують за сюжетом і феєричною грою актриси.
