Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Справа Гонгадзе: «війна експертиз» триває

21 березня, 2001 - 00:00

У справі Гонгадзе новий скандальний поворот. Bчора Сергій Головатий оголосив про те, що, за результатами німецької експертизи, трупний матеріал, переданий редактором «Української правди» Oленою Притулою, не належить людині, яка могла б бути сином Лесі Гонгадзе, матері журналіста, що зник безвісти, повідомляє Інтерфакс- Україна.

С.Головатий повідомив, що німецька лабораторія молекулярно-біологічної експертизи GENEDIA провела генотипоскопічну експертизу на базі матеріалів, які було передано в Німеччину. Це — фрагмент таращанського трупа, переданий О.Притулою, суха пляма крові на медичній картці Г.Гонгадзе 1993 року і зразок крові матері Г.Гонгадзе — Лесі Гонгадзе.

Німецьким експертам, як наголосив депутат, вдалося екстрадіювати ДНК з усіх трьох досліджених матеріалів. «Проведений аналіз порівняння сухої плями крові на медичній картці Георгія із зразком крові Лесі Гонгадзе свідчить про наявність ідентичних алелів, тобто ДНК», — зазначив він.

Однак, як стверджує С.Головатий, трупний матеріал, переданий у парламентську комісію, і сухий зразок крові на медичній картці не містить ДНК, які походять від однієї людини.

Таким чином, громадськість (не офіційні органи, які, очевидно, володіють куди більш системною інформацією і розумінням того, що відбувається), по суті, знову опинилася перед тією самою вихідною точкою, в якій вона перебувала в листопаді минулого року після розголошення всієї дивної історії «таращанського трупа». Нагадаємо, що після того, як його було знайдено 3 листопада, він до 15-го пролежав у морзі Таращі, після чого відповідними органами спочатку було видано дозвіл колегам Георгія Гонгадзе забрати тіло, а потім воно загадково зникло, опинившись буцімто в київському морзі судової експертизи. Тогочасна закритість усього ходу розслідування, суперечливість заяв представників правоохоронних органів, тривале недопущення до останків родичів Георгія Гонгадзе призвели до того, що ми й зараз, як і раніше, не знаємо: чи дійсно експертиза, яка була проведена російськими експертами і показала, що певні останки на 99,9% належать Гонгадзе, проводилася з останками саме таращанського тіла? Ми, як і раніше, не знаємо, чому так і не встановлено дату і причини смерті тієї людини, чиї останки ідентифіковані як останки Гонгадзе.

З іншого боку, ми не знаємо, з якими саме тканинами якого тіла працювали німецькі експерти. Як відомо, ці тканини були передані В.Івасюку і С. Головатому колегою Гонгадзе, Оленою Притулою, яка була серед тих, хто був у листопаді в Таращі. Але якщо О.Притула не виключає можливості («Українська правда», 20.03.2001 р.) підміни тих зразків тканини, які було ними вивезено з таращанського моргу, на тому етапі, коли вони знаходилися в її квартирі (в якій, мовляв, вона буває тільки рано- вранці та пізнього вечора), то так само вірогідною є підміна цих останків і на всіх інших етапах, тим паче, що О.Лавринович, голова тимчасової слідчої комісії ВР у справі Г.Гонгадзе, заявив «Дню», що О.Притула не передавала останків у слідчу комісію, і німецька експертиза — це особиста справа Валерія Івасюка, який ніякого відношення до слідчої комісії не мав! Більше того, зі свідчення Лаврентія Малазонії, якому таращанський судмедексперт І.Воротинцев передав особисто тканини буцімто «таращанського тіла», випливає, що ці останки було зібрано вже після загадкового зникнення трупа з таращанського моргу. І підставою для того, що вони належали саме «таращанському трупу», який згодом було ідентифіковано як труп Гонгадзе, є тільки слова самого Ігоря Воротинцева.

У результаті, незалежно від того, буде чи не буде мати будь-яке офіційне визнання нинішня заява С.Головатого і результати німецької експертизи, у громадськості, як і раніше, залишається дуже багато запитань, які, на жаль, насамперед б’ють по довірі до дій влади. А отже знову й знову постає запитання щодо повністю прозорої, незалежної судово-медичної експертизи, на яку, як відомо, нібито згодні і наші правоохоронні органи, і ФБР, — усіх фрагментів, що є в наявності, з постановкою всіх можливих запитань до експертів (зокрема, про причину і дату смерті, на чому наполягає мати Георгія — Леся Гонгадзе).

Тільки таким чином може бути поставлено хоча б проміжну точку в тій справі, що виявилася спусковим гачком потужної політичної кризи в країні. Поки, на жаль, дії жодної зі сторін, що беруть участь у багатомісячному конфлікті, не дозволяють виключити зацікавленість будь-якої з них у такому перебігу подій, який суперечив би інтересам суспільства.

КОМЕНТАРІ

«День» звернувся до прес-центру Генеральної прокуратури України з проханням прокоментувати заяву Сергія Головатого щодо результатів німецької експертизи, а також заяву народного депутата Михайла Бродського, оприлюднену ним 20 березня. Народний депутат стверджує, що з конфіденційних джерел йому стало відомо, що Георгія Гонгадзе було застрелено.

Прес-центр Генеральної прокуратури України:

— На запит щодо оприлюдненої народним депутатом України М. Бродським інформації про начебто відому йому причину смерті журналіста Г. Гонгадзе повідомляємо, що відповідно до висновків судово-медичної експертизи, проведеної за згаданою кримінальною справою, причина смерті чоловіка, труп якого знайдено в Таращанському районі Київської області 3 листопада 2000 року, не встановлена. Тому посилання М. Бродського на конфіденційні джерела, що причетні до проведення судово-медичної експертизи названого трупа, є для слідства незрозумілим. З цього приводу слідчим заплановано допит М. Бродського. Що стосується заяви народного депутата С. Головатого про висновки експертизи ДНК, проведеної німецькими спеціалістами, то Генеральна прокуратура України, володіючи інформацією про проведення таких досліджень, ще 27 лютого цього року звернулася до Німеччини з відповідним клопотанням про надання правової допомоги з метою офіційного отримання цих висновків. Досі відповіді на це клопотання не надійшло. Одночасно з цим роз’яснюємо, що висновки цієї так званої експертизи не можуть мати юридичного значення і не є доказами у кримінальній справі, оскільки сама експертиза, як і відібрання для неї досліджуваних зразків, всупереч вимогам чинного законодавства України.

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування справи Георгія Гонгадзе:

— По-перше, хотів би уточнити, що від пані Олени Притули до комісії не надходило ніяких заяв і ніяких матерiалів. Валерій Івасюк (якому, згідно з інформацією інтернет-видання «Українська правда», Олена Притула передала у грудні фрагменти тіла. — Ред. ) до комісії не має ніякого відношення. І в мене є великі сумніви, що ці тканини належать тому тілу, яке було знайдено у Таращі і яке зберігається сьогодні в Київському морзі. Що це за організація, яка проводила еспертизу, я поняття не маю, чи можна їй вірити — не знаю. Ніяких ні офіційних, ні неофіційних наслідків це мати не буде. Я думаю, що, можливо, це, дійсно, фахівці належного рівня, і належним чином було проведено експертизу. Якщо це так, то є підстави сумніватися в тому, що зразки тканин, які були надані Притулою (враховуючи той спосіб, в який вони були взяті), належать тому тілу, яке було знайдене під Таращею і яке зберігається в Київському морзі. Тому що для сумнівів щодо того, що для досліджень, які відбувалися в Росії, бралися тканини саме з цього тіла, яке є в морзі, я думаю, ні в кого немає жодних підстав. Як і немає підстав думати, що провідні експерти і вчені, які ставили підписи під результами експертизи, що підтверджують 99,9 % співпадіння, дозволили б собі підписуватися під ними, якщо б там не було повного співпадіння взагалі. Найбільша проблема — це, власне, ідентичність того матеріалу, який був переданий Притулою.

Наталя ЛІГАЧОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: