Про ставлення пана Табачника до освітніх проектів його попередників і, зокрема, до ЗНО було відомо раніше. Однак все ж таки були сподівання, що нинішнє міністерство утримається від дискредитації системи зовнішнього тестування й не принизиться до того, щоб вороже налаштовувати абітурієнтів та їхніх батьків до тестів зниженням якості останніх. Та враження колишніх старшокласників після складання вже перших тестів — з англійської не лишили й шансу цим сподіванням. Тести, судячи з всього, все ж таки, як то кажуть, «сплавили». Та, вочевидь, зробили це настільки помітно, що молодь усіх регіонів України миттєво позбулася стереотипів політичного мислення й зреагувала обуренням. Показово, що першими з абітурієнтів, які активно зреагували на низьку якість та на взагалі їхню незрозумілість, до уваги ЗМІ потрапили саме абітурієнти Маріуполя — міста, яке розташоване у краї, відпочатку лояльному до нинішньої влади.
Після того, як 7 червня виявилося фатальним для багатьох абітурієнтів, які складали тести з англійської, вже наступними днями молоді люди почали консолідуватися у соціальних мережах, готуючи активний спротив щодо несправедливих, на їхню думку, завдань. Уже 10 червня ЗМІ та громадськість дізналися про мітинг у Маріуполі. Спільне нещастя змусило тамтешніх старшокласників влаштували на Адміністративній площі міста суспільно-політичну акцію «Табачник, ду ю спік інгліш?», метою якої було привернути увагу громадськості й владних кіл до проблеми якості завдань з англійської мови у ході зовнішнього незалежного тестування. Декілька десятків абітурієнтів-мітингувальників протягом години скандували перед будинком міськради протестувальні заклики, тримаючи у руках транспаранти з написами: «Тест з англійської — повний тунець», «Тест з англійської — битва екстрасенсів». Символами акції стали оселедець і помідор. Оселедець було взято замість тунця, який став героєм акції недаремно. Мовляв, серед завдань, які викликали обурення, було й завдання про покращання пам’яті. Правильна відповідь лежала, швидше, у площині володіння логікою, ніж знання іноземної мови: «Вживання тунця приносить більше користі, ніж уживання помідорів».
Тож не дивно, що такі завдання викликали обурення у маріупольських старшокласників, бо дехто з них на цей час встиг навіть стажуватися в англомовних країнах. Разом із тим — слушне риторичне запитання: а чи володіють англійською самі міністр освіти Дмитро Табачник та директор Центру незалежного зовнішнього оцінювання знань Ігор Лікарчук. Приємно вразило, що учорашні старшокласники й гадки не мають звинувачувати у своїй прикрій невдачі саме ЗНО. «Ми усіляко підтримуємо систему зовнішнього незалежного оцінювання знань й вважаємо її антикорупційною й справедливою, та протестуємо проти конкретного тесту з іноземних мов, оскільки він, на нашу думку, не відповідає шкільній програмі», — говорить Стас Мамоненко, учасник акції. Стас також продемонстрував текст звернення, яке випускники шкіл мали намір спрямувати до Табачника, Лікарчука, Президента Януковича й окремо до прем’єр-міністра Азарова. До останнього — українською мовою, мовляв, нехай попотіє.
Та все було б надто гарно, якби акція зустріла повноцінний відгук у представників місцевої влади. Керівник міського управління освіти Зиновія Дмитрієва спочатку схвально поставилася до мітингуючих, а вже потім у інтерв’ю місцевим журналістам назвала акцію проявом низької культури її учасників. Подібним чином поставилася до ініціативи молоді й провідна місцева газета, відома своїм консерватизмом та лояльністю до місцевої влади. У статті, за якою, судячи з назви, у Приазов’ї відбувся «антианглійський пікет», не більше й не менше, йшлося про те, що на свій протест старшокласники наважилися під впливом «винних парів».
Що ж, не буває без «ложки дьогтю». У будь-якому разі прояв громадянської позиції молодими маріупольцями приємно здивував. Ну, а про те, що проблема якості тестів існує не лише в уяві старшокласників зі столиці Приазов’я свідчили аналогічні акції в інших містах України, про які преса почала повідомляти вже наступного дня.
КОМЕНТАР
Після того, як ініціативна група абітурієнтів надіслала до Міністерства освіти і науки звернення щодо якості тесту з англійської мови, на сайті МОНу було розміщено лист-роз’яснення директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря ЛІКАРЧУКА, фрагменти якого наводимо нижче.
«...Оцінюючи рівень складності завдань, експерти визначають, що 20% із них можна зарахувати до категорії «легкі», 43% — «середнього (оптимального) рівня», 37% — «складні»...
Таким чином, твердження авторів звернення, що завдання в тесті не відповідають «шкільній програмі навчання іноземної мови», є безпідставними...
Безпідставною є вимога авторів листа «вилучити обов’язковість проходження тестування з іноземної мови для вступу на непрофільні факультети ВНЗ України», адже Умовами прийому до вищих навчальних закладів, що затверджені відповідним наказом МОН, іноземна мова не зарахована до переліку обов’язкових предметів. Окрім цього, абітурієнти, що вступають до вищих навчальних закладів, де англійська мова не є профільним вступним випробуванням, зможуть брати участь у конкурсі незалежно від кількості балів, отриманих за результатами зовнішнього оцінювання...
Вважаємо доцільним наголосити й на тому, що всі абітурієнти, які проходили зовнішнє оцінювання з англійської мови, виконували однаковий тест. Усі їхні роботи будуть перевірені та оцінені за рейтинговою шкалою, що дасть можливість визначити результати для кожного учасника.
Аналізуючи це звернення, вважаємо, що ідеологами і натхненниками розгортання інформаційної кампанії про складність тесту з англійської мови є репетитори, які, отримавши солідну грошову винагороду від батьків абітурієнтів, не змогли належним чином підготувати останніх до зовнішнього оцінювання і тепер підбурюють молодь до участі у мітингах та інших акціях протесту. На жаль, до них долучилися й представники окремих педагогічних колективів шкіл, де, як правило, не забезпечується належний рівень вивчення іноземної мови, що підтверджується результатами зовнішнього оцінювання з даного предмета в 2009 р. Однак до Українського центру оцінювання якості освіти надходить чимало звернень, в яких представники ряду педагогічних колективів схвально відгукуються про тест із англійської мови і дають йому досить високу оцінку.
