Микола Мельниченко або працює на російські спецслужби, або збожеволів. Приблизно так Борис Березовський через свою людину, керівника «Фонду громадянських свобод» Алекса Гольдфарба прокоментував сенсаційну заяву колишнього майора держохорони про те, що Березовський має намір маніпулювати записами в кабінеті президента Леоніда Кучми в інтересах врятування Кучми від кримінальної відповідальності, а також — у своїх власних політичних і економічних інтересах. Зі слів Гольдфарба, його фонду вдалося встановити, що наприкінці минулого року до президентських виборів в Україні Мельниченко кілька разів бував у Москві та зустрічався з керівництвом ФСБ. «Усе це для мене має вигляд хитрої операції з боку ФСБ, що ставить на меті справді вивести Кучму з-під відповідальності в справі Гонгадзе, дискредитувавши Миколу як основного свідка його ж власними руками», — сказав Гольдфарб (цитата за: www.korrespondent.net).
Сам Березовський, як уже повідомлялося, заявив днями, що він має всі записи, які зробив Мельниченко. З цих записів Гольдфарб оприлюднив кілька фрагментів, що стосуються журналіста Георгія Гонгадзе, де фігурують вже добре відомі «плівкові персонажі», такі як Леонід Кучма, В’ячеслав Піховшек, Леонід Деркач, Юрій Кравченко, Володимир Литвин, а також нова особа — нині близький соратник Віктора Ющенка Олександр Зінченко (сам Зінченко вчора це спростував). При цьому Гольдфарб зауважив, що вони не мають наміру приховувати якихось фрагментів у зв’язку з тим, що там міститься компрометуюча інформація на нову українську владу.
Таким чином, складається враження, що ми маємо справу з якоюсь із двох речей. По-перше, перед нами. Можливо, розігрується черговий виток касетного скандалу, у якому справу Гонгадзе намагаються підсунути Президенту Ющенку, — схоже на те, що Березовський усе-таки отримав плівки, й, отже, використовувати їх у своїх інтересах. І напевно, що не лише в Україні, а й для боротьби проти президента Путіна. По-друге, ми справді можемо мати справу зі спробою дискредитації плівок. Останнє, якщо припустити, що інформація про контакти Мельниченка з російською ФСБ відповідає дійсності, виглядає також цілком ймовірним.
Додаткові та вельми важливі деталі справи Гонгадзе вчора в інтерв’ю газеті «Факты» оприлюднив голова парламентської комісії з розслідування цього злочину, полковник СБУ Олександр Жир. Що стосується версії про нібито викрадення журналіста «під плівки», то О. Жир відповів: «Першим цю версію висунув я. Я ж хочу її й «засунути». Звісно, вона не дуже зручна — і тим, хто був при владі, і декому з тих, хто сьогодні займає високі посади. Нині дискутують: давав Кучма команду вбивати журналіста чи не давав. Записів, де було б свідчення того, що Кучма таку команду давав, я не знаю, але в тих епізодах на плівках, які були присвячені розмовам про Гонгадзе, як відомо, є його вказівки діяти на Гію». Відповідаючи на запитання газети про мотиви екс-президента, екс-депутат наголосив: «Із чим пов’язаний цей злочин? На мій погляд, і з журналістською діяльністю, і з іншими речами. У визначенні мотивів нам допомогли й розповіді журналістів, які добре знали Гію. Вважаю, треба дивитися, кому в найближчому оточенні екс-президента він дуже не подобався. На жаль, зараз я більше нічого не можу сказати».
Учора, 1 квітня (як на замовлення — в День дурнів), у ЗМІ, через агентство Інтерфакс-Україна, злили ще й версію про те, що нібито прослуховування кабінету Леоніда Кучми організував Євген Марчук. Про це заявив екс-підполковник ФСБ Олександр Литвиненко, якого давно вважають людиною Березовського. Впадає у вічі, як блискавично Інтерфакс розмістив злиту інформацію офіцера ФСБ, і як швидко її поширили українські ЗМІ — в ствердному тоні та без натяку на іншу думку. Версія, розміщення якої організоване через Інтерфакс, є, схоже, частиною давньої кампанії з виведення із «зони відповідальності» замовників й організаторів вбивства Гонгадзе.
«Маячня сивої кобили», що вдало поєднується з Днем дурня
Такою була реакція Євгена Марчука (по телефону):
«Спроби повісити на мене «касетний скандал» і «справу Гонгадзе» вже були запущені. А замовниками залишаються ті, хто панічно боїться неухильного розкриття всієї злочинної схеми: замовників, організаторів вбивства Георгія. І зараз робиться все для того, щоб відволікти увагу від справжніх винуватців. Новиною в цих інсинуаціях можна вважати лише те, що з’явилася спроба під’єднати ФСБ. Мені, до речі, було б цікаво знати офіційну позицію ФСБ щодо повноважень Литвиненка з цього приводу. До речі, як відомо, сам Микола Мельниченко, на якого посилаються, заявляв публічно, що ні Марчук, ні Мороз до прослуховування кабінету президента ніякого відношення не мають.
Я категорично спростовую і відкидаю спроби чергової дискредитації і будь-якої прив’язки мене до «касетного скандалу». І 1 квітня, і в усі наступні дні».
