До 10 листопада Фонд держмайна оголосить другий конкурс з приватизації генеруючих енергокомпаній. За словами голови фонду Олександра Рябченка, загалом у цьому році буде три таких конкурси. Останній оголосять на початку грудня. А через півмісяця, 25 листопада, пролунає удар молотка на першому з пакета енергоконкурсів, де на продаж виставляються електрогенеруючі компанії «Захід» і «Київенерго» (відповідно 45,1% та 25% акцій). Згідно з урядовим розпорядженням від 21 вересня, стартова ціна акцій «Західенерго», які продаються, становитиме понад 1,9 мільярда гривень, «Київенерго» — 432,3 мільйона. За собою уряд вирішив зберегти блокувальні пакети акцій (25%). Конкурси щодо цих ласих шматків держмайна реально продемонструють пріоритети влади.
«Умови приватизації виписані досить жорстко і покликані забезпечити технічне переозброєння і модернізацію цих підприємств», — сказав журналістам віце-президент Науково-технічного товариства енергетиків і електротехніків Олександр Дупак. «Жорсткість» відносно «Західенерго» полягає в тому, що потенційний покупець повинен до липня 2012 року розробити проект програми розвитку і технічного переоснащення на період до 2016 року, передбачивши в ньому заходи щодо реконструкції блоків Бурштинської, Добротвірської та Ладижинської теплоелектростанцій. На інвестора «Київенерго» лягає виконання інвестиційних програм, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики.
Аналітик брокерської компанії «Gainsfort online» Ростислав Прус не бачить тут особливих проблем: у ході конкурсу, виходячи з його слів, буде конкуренція, будуть і гроші. Він вважає, що ФДМУ завищив ціну виставлених на продаж енергокомпаній. «Зараз «Західенерго» на Українській біржі торгується по 250—260 гривень за акцію, — говорить він, — що відповідає ринковій капіталізації компанії приблизно в 3,4 мільярда. В той же час, виходячи з встановленої стартової ціни, ФДМУ оцінив капіталізацію компанії в 4,2 мільярда гривень». Крім того, на думку експерта, окрім компанії ДТЕК, конкурувати за приватизацію «Київенерго» зможе група «Приват» Ігоря Коломойського, а також компанія VS Energy, яка контролює низку енергопостачальних підприємств України.
Народний депутат Олександр Бондар, який не раз очолював Фонд держмайна, навпаки, переконаний, що проводити конкурс з ознаками аукціону під одного учасника — це нонсенс. Він розповідає, що головним елементом умов конкурсу із «Західенерго» є вимога забезпечити електрогенерацію необхідною кількістю вугілля. Виконати її не зможе жодна українська (окрім ДТЕК), а тим більше іноземна компанія. Тому Бондар прогнозує, що жодних сюрпризів на конкурсі не буде. За його словами, обидва об’єкти придбають за тією ціною, яка заявлена ФДМУ. А реальну ціну, на думку Бондаря, за умов, коли у двох конкурсах братиме участь лише один претендент, не може назвати ніхто. Що стосується «Київенерго», то екс-голова ФДМУ нагадує, що ДТЕК і сьогодні має там 40% акцій, а відтак придбання ще 25% нікого іншого просто не може зацікавити.
За словами Олександра Бондаря, європейський досвід і підхід до проблеми замкненого циклу «вугілля, електроенергія, метал» говорить про те, що у них не повинен бути один і той самий власник, який сам собі продає сировину, домагаючись таким чином найбільш високої ціни на кінцеву продукцію. Бондар вважає, що, проводячи конкурси під одного учасника, держава вирощує супермонополіста, який, враховуючи слабкість і безпринципність українських антимонопольних органів, може підпорядкувати собі державу як економічно, диктуючи споживачам свою ціну (в даному випадку на електроенергію), так і політично.
«Держава вимушена грати з ціною, і не завжди ця гра на користь споживача», — говорить народний депутат, екс-голова Фонду держмайна Михайло Чечетов. А як відносно захисту споживача від супермонополіста? Відповідаючи на це питання «Дня», Чечетов стверджує, що «підняти Україну можуть лише сильні і потужні корпорації», а Антимонопольний комітет повинен їх відстежувати, незалежно від масштабу. «А якщо сьогоднішній закон не дозволяє належним чином контролювати монополіста, то, на думку Чечетова, влада повинна удосконалювати закони і добиватися, аби крупних корпорацій було більше. Але це не означає, що тільки-но з’являється потужна і зростаюча корпорація, її потрібно душити».
