«Найзначнішою» соціально- економічною подією життя країни за останній час стала, безумовно, обіцянка прем’єр-міністра Віктора Ющенка до 1 жовтня цілком розрахуватися по заборгованості з пенсій. Можливо, саме тому «пенсійна» тема була лейтмотивом прес-конференції міністра праці та соціальної політики України Івана Саханя, що відбулася позавчора в Києві з нагоди трьохріччя створення Міністерства.
Втім, ще однією, істотнішою причиною може бути те, що погашення заборгованості з пенсій вкупі з пенсійною реформою — чи не єдина сфера діяльності Міністерства, в якій помітні певні зрушення. За сім місяців поточного року заборгованість з пенсій зменшено з 1,3 млрд. грн. до 500 млн. грн., що, при збереженні таких темпів, дозволяє думати про можливість реалізації обіцянки прем’єра. Не в останню чергу це відбувається тому, що Мінпраці, за словами І. Саханя, нарешті отримує «майже 100%» передбачених у бюджеті коштів (інша річ, що об’єктивно цих грошей все одно замало). В цьому році тричі проводилась навіть індексація пенсій (загальний коефіцієнт підвищення склав 7,5%; інфляція в поточному році сягнула 18,7%). Однак це лише тактичні заходи — до того ж, як було сказано, лише в одному з напрямків.
З зарплатнею ситуація не виглядає настільки «рожевою»: хоча номінальні грошові доходи населення у першому півріччі поточного року порівняно з минулим роком зросли «аж» на 40,2% (склавши близько 38 млрд. грн.), зміна ключового слова «номінальні» на «реальні» дає нам цифру вже в 16,5%, причому все одно не враховується зростання цін, яке практично нівелює зростаючу зарплатню. В цілому ж рівень її коливається від 109,34 грн. у працівників сільського господарства до 702,5 грн. у працівників морського транспорту (на червень цього року). Перспективними видаються задекларовані урядом кроки щодо запровадження погодинної оплати праці за «західним» зразком (проект відповідного Закону доопрацьовується). Загалом держава, схоже, починає розуміти необхідність кардинального реформування системи оплати праці. За підрахунками фахівців, підвищення номінальної зарплатні в 1,5–2 рази дозволило б збільшити надходження податків до бюджету на 19–28%. Поки ж «глобальні» покращання лишаються проектами, говорити про наявні досягнення як про вияв тенденції не випадає — хоча вперше за останні 4 роки борги із зарплатні не тільки не зросли, а навіть і скоротилися протягом півроку на 31,4 млн. грн. Проте це лише 0,5%, які може легко «з’їсти» будь-яке коливання нестабільної економіки. Це, власне, відзначив і сам міністр, який протягом годинної промови шість разів наголосив, що «не хотів би перебільшувати» зроблене.
У виплаті (чи то невиплаті) зарплатні спостерігається також тенденція до збільшення частки заборгованості підприємств недержавної форми власності. Протягом трьох останніх років ця частка зросла з 53% до більш як 66%, склавши 4,2 млрд. грн. На думку працівників Міністерства, в даному разі себе виправдовує суто адміністративний підхід — до відповідальності притягнуто 20% керівників перевірених підприємств, що мали борги перед колективами, порушено 8 кримінальних справ за грубі порушення трудового законодавства. Тут також існує законопроект, що посилює відповідальність керівників підприємств за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Складна ситуація продовжує спостерігатися на ринку праці. Станом на 1 червня на обліку в державній службі зайнятості перебувало понад 1,8 млн. громадян. До речі, експертами Міжнародного центру перспективних досліджень дано прогноз щодо зростання зареєстрованого безробіття в цьому та наступному році (Інтерфакс-Україна). Враховуючи те, що за методологією Міжнародної організації праці рівень безробіття в Україні вже склав близько 13%, відбудеться лише наближення офіційного рівня безробіття до фактичного. Однак це не означає, що абсолютний рівень безробіття перестане зростати. Одним з важливих чинників цього є високий показник переміщення робочої сили, що пояснюється переважно низькою кваліфікацією кадрів. Незначні позитивні зрушення в самому Міністерстві схильні пояснювати самозайнятістю населення. В цілому ж урядовці наголошують на необхідності «невідкладної координації всіх гілок влади» задля боротьби з безробіттям, справедливо розцінюючи його зростання як основну причину бідності і загрозу соціальній стабільності в державі.
Обережний оптимізм мінiстра праці та соцполітики міг би бути добрим провісником. Наскільки впевнено уряд розвине в життя задекларовані тенденції — покаже час. Поки що Кабінет Ющенка в рамках програми реформ заради добробуту «маленького українця», як відомо, схильний ставити собі в заслугу виключно зростання макроекономічних показників, які для майже двох мільйонів тих же безробітних є досить ефемерними величинами.
