Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Третій сектор» пропонує бюрократії партнерство

31 травня, 2001 - 00:00

У вівторок у Києві в прес-центрі «Інтерньюз» вiдбулося чергове обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України на найближче двадцятиріччя. Метою створення доктрини є визначення стратегії розвитку освітнього сектора України, формування пріоритетів на всіх рівнях освіти: від початкового — до вищого. Майбутні реформи в освіті мають сприяти розвитку демократії в нашому суспільстві та закладати основу його майбутнього процвітання. Один із проектів Фонду «Відродження» націлений на залучення до створення стратегічного документа широкої громадськості. Директор Фонду Євген Бистрицький розповів присутнім про те, що у світі існують певні технології, які дають можливість широким верствам громадян брати реальну участь у виробленні рішень замість укоріненого у свідомості на пострадянських територіях «усенародного обговорення». Суть цих технологій полягає в тому, що робота над створенням стратегічного документа починається з досліджень цього питання як державними експертами, так і незалежними фахівцями. Лише після таких досліджень робочі групи розпочинають розробку документа.

Проект доктрини в Україні сьогодні розробляє велика група фахівців, до якої входять і вчені, які займаються порівняльною освітою, — вивчають зарубіжний досвід і можливості його використання в нашій країні. Однак незалежні експерти досліджувати проблеми освіти в Україні ще тільки почали, і постає питання, чи будуть результати їхніх досліджень ураховано в остаточному варіанті доктрини.

На міжнародному семінарі, який проходив раніше у Києві, було визначено шість основних напрямів проблем освіти в Україні, які вимагають докладного вивчення та аналізу, — рівний доступ до якісної освіти, управління освітою, вища школа, фінансування, система моніторингу та оцінка якості, система навчання педагогів та інноваційні методи. Один із міжнародних експертів Томас Тімар, професор освітньої політики університетів у Берклі та Ріверсайді (США), вважає: «Одна з реальних переваг вивчення та застосування міжнародного досвіду і залучення міжнародних фахівців до обговорення проекту доктрини полягає в тому, що це сприятиме можливості українській освітній реформі зайняти місце в ширшому міжнародному контексті. Протягом останнього десятиріччя багато було сказано про глобалізацію економіки. Однак щоб відповідати вимогам часу, освіта в перспективі також повинна стати глобальною». Президент приватного ліцею «Гранд» Володимир Співаковський, беручи участь в одному з обговорень проекту доктрини, сказав, що саме громадськість має виробити соціальне замовлення для такої вітчизняної системи освіти, яка завтра буде перспективною та престижною для наших дітей. І саме тому залучення «третього сектора» до розробки проекту Національної доктрини розвитку освіти України просто необхідне. Недержавні організації є не противниками держави, а її партнерами, бо розробити такий важливий для країни документ тільки групі управлінців просто неможливо. Робота над проектом доктрини триває, і час покаже, чи стане ця робота школою оволодіння виробленням рішень демократичним шляхом, чи набуде тільки «демократичної» форми, зберігаючи командно-адміністративну суть.

Проект Національної доктрини буде винесено Міністерством освіти та науки на розгляд і доопрацювання Другим з’їздом працівників освіти в жовтні цього року. Після цього документ буде подано на розгляд уряду. До речі, Національна доктрина стане базовим документом для надання Україні кредиту Світового банку та фінансової допомоги інших міжнародних організацій на розвиток освіти, на адаптацію національної освітньої політики до «євростандарту».

Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
Газета: 
Рубрика: