У минулу суботу перед Посольством Федеративної Республіки Німеччина в Києві збудували гірку «ядерних відходів». Таким чином активісти Національного екологічного центру України протестували проти планів українського та німецького урядів продовжити експлуатацію ядерних реакторів у терміни, що перевищують проектні.
Відходи, що утворюються під час роботи атомних електростанцій і які немає можливості безпечно утилізувати, символізували консервні бляшанки з наклейками радіоактивної небезпеки. Цією акцією українські активісти підтримали німецьких громадян, які, також побудувавши гірку з «радіоактивних» бляшанок, в цей же час оточили рейхстаг і вимагали від німецького уряду не продовжувати термін експлуатації старих реакторів.
Але ситуація в Німеччині від нашої відрізняється тим, що німецький уряд продовження терміну експлуатації АЕС аргументує низьким темпом розвитку альтернативних джерел енергії. Тобто «альтернативна енергоеволюція» із закриттям АЕС просто відкладається в часі. У нас же, непокояться екологи, просто хочуть продовжити терміни експлуатації АЕС і далі розвивати атомну галузь...
«Продовження термінів експлуатації старих ядерних блоків несе підвищену небезпеку ядерних аварій на АЕС та збільшує вартість виводу реактора з експлуатації, — запевняє учасник акції, координатор енергетичних програм Національного екологічного центру України Дмитро Хмара. — За кілька місяців в Україні завершиться термін експлуатації першого блоку Рівненської атомної електростанції, й урядовці будуть змушені прийняти рішення, чи продовжити його термін дії, чи закрити. Продовження роботи тільки погіршить його стан і середовища, підвищить ризик значної аварії».
Екологи переконані, що замість розвитку атомної енергетики в Україні доцільніше реалізовувати заходи із заощадження енергії. Вони значно дешевші, сприяють поліпшенню екологічної ситуації в країні та підвищують енергетичну безпеку держави, оскільки зменшують необхідність імпортувати енергоресурси.
А щоб знешкодити енергоблоки, термін експлуатації яких добіг кінця, не вистачить навіть тих коштів, що заробляють самі атомні електростанції, аргументує «Дню» Хмара. Тому економічної доцільності у використанні АЕС в Україні, а тим більше — в продовженні термінів експлуатації ядерних енергоблоків немає, вважає експерт.
Координатор енергетичних програм Національного екологічного центру України додає, що сьогодні атомна енергетика в будь-якій країні нездатна переробити або поховати ядерні відходи без шкоди для навколишнього середовища. «Якщо примусити атомні електростанції платити за ту шкоду, яку вони завдають природі, або за те, щоб якісно поховати відходи, то атомна енергетика стане економічно непривабливою. І саме тому урядовці та атомники хочуть якомога довше відстрочити ці платежі, продовжуючи термін експлуатації та перекладаючи проблему на наступні покоління», — пояснив Дмитро Хмара. На думку експерта, кращим виходом із ситуації може бути поступове виведення з експлуатації небезпечних об’єктів атомної енергетики та спрямування коштів, які витрачалися для її підтримки, на підвищення енергоефективності в промисловості та житловому господарстві, а також на розвиток альтернативних джерел енергії.
На думку екологів, про доцільність закриття відпрацьованих реакторів говорить світовий досвід: на кінець 2009 року у світі було зупинено 127 реакторів, а продовжено термін експлуатації всього для кількох десятків. Проте термін експлуатації продовжено в розвинутих країнах: 54 реакторів — у США, 8 — у Великій Британії, 6 — в Німеччині та 2 — у Франції. Хоча при експлуатації реакторів понад 20 років, констатують експерти, ризик аварії з радіоактивними викидами значно збільшується. Наслідком старіння таких станцій є також збільшення таких порушень, як кількість витоків, тріщин або коротких замикань.
